Противник
Очікує на перевірку
Проти́вник (супроти́вник, во́рог, непри́ятель[1]) — той, хто вороже ставиться або протидіє комусь чи чомусь.[2] У військовій справі — ворожі військові формування, також кожний конкретний військовослужбовець що належить до їх особового складу.
Попри тисячолітню історію воєн, визначення тих, хто веде бойові дії одні супроти інших, було сформульовано лише в 1907 році в Гаазькій конвенції про закони і звичаї війни.
Необхідність чіткого визначення зумовлювалась тим, що ті, хто б'ється, мають особливий статус і разом із цим величезну відповідальність та особливі права.
- ↑ Неприятель // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- ↑ Противник // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- Combatant [Архівовано 26 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Вороги [Архівовано 14 червня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 210-211. — 1000 екз.