Перейти до вмісту

Протитанкова зброя

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Німецька протитанкова рушниця Танкгевер M1918
Реактивна протитанкова граната РПГ-29. СРСР
Панцершрек та Панцерфауст — основна протитанкова зброя Вермахту в часи Другої світової війни

Протита́нкова збро́я — зброя або споруди для враження танків, САУ, броньованої і неброньованої техніки, а також живої сили в оборонних спорудженнях різного типу. До протитанкової зброї відноситься протитанкові рушниці, гранатомети, гранати, міни, бомби, самохідні артилерійські установки, протитанкові керовані ракети, вертольоти, фортифікаційні споруди та загородження тощо.

Історія

[ред. | ред. код]

Найраніше за все, ручна зброя, яка почала застосовуватися проти танків — це німецькі протитанкові рушниці — «Танкгевер M1918» — наприкінці Першої Світової війни проти англійських і французьких танків. Ці рушниці продемонстрували украй низьку ефективність — за допомогою ПТР було знищено лише 7 французьких танків. Відносній простоті виготовлення ПТР, рухливості обслуги і зручності маскування вогневої точці відповідають так само і низька ефективність цього типу зброї.

У роки другої світової війни з'явилися ручні протитанкові гранати з кумулятивними головними частинами, наприклад РПГ-43 і її модифікація РПГ-6. 60-мм (2,36-дюймова) базука М1 прийнята на озброєння американської армії в 1942 році. У 1944 році була запущена у виробництво нова модель базуки — М9. Образ непереможності танків в порівнянні з піхотою померкнув з появою протитанкових рушниць «Панцершрек» і «Офенрор», а остаточно припинив існування після появи в серпні 1943 року протитанкових гранатометів одноразового використання «Фаустпатрон». Однак незважаючи на усі переваги Фаустпатрона, його суттєвими недоліками були точність та дальність ураження. Тому у 1944 році компанія Ruhrstahl створила Х-7, перший у світі прототип керованої протитанкової ракети з дротовим наведенням. Ця система мала кумулятивну бойову частину і керування за принципом MCLOS (Manual Command to Line of Sight).[1] X-7 була легкою двоступеневою ракетою з керуванням по дротах, що дозволяло оператору наводити її на ціль на відстані до 1200 метрів. Бойова частина масою 2,5 кг забезпечувала бронепробивність до 200 мм, що дозволяло ефективно боротися з більшістю ворожих танків того часу. Ця розробка стала прототипом усіх сучасних ПТУР-ів.

Список

[ред. | ред. код]

Нижче наведено список озброєння, спеціально розробленого або типово застосовуваного для ураження бронетехніки.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Bishop, Chris (2002). The Encyclopedia of Weapons of World War II ((en)) . MetroBooks. с. 540. ISBN 978-1586637620.

Джерела

[ред. | ред. код]