Проторозаври

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Проторозаври
Художня реконструкція проторозавра (Protorosaurus)
Художня реконструкція проторозавра (Protorosaurus)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Завропсиди (Sauropsida)
Діапсиди (Diapsida)
Інфраклас: Архозавроподібні (Archosauromorpha)
Ряд: Проторозаври (Protorosauria)
Huxley, 1871
Родини
Drepanosauridae
Protorosauridae
Sharovipterygidae
Tanystropheidae
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Protorosauria
EOL logo.svg EOL: 4532214
Fossilworks: 38183

Проторозаври — вимерлий ряд діапсидних рептилій. Проторозаври виникли в пізній пермі, пережили розквіт в ранньому і середньому тріасі, були поширені по всій Пангеї (але в основному по її північній частині), і вимерли в пізньому тріасі.

Опис[ред. | ред. код]

Проторозаври — досить великі рептилії (від одного метра до трьох), були хижаками, рибоїдними і комахоїдними.

Sharovipteryx

При цьому досить легка конструкція скелета вказує на певну рухливість тіла (можливо навіть на пересування на двох кінцівках і здатність до стрибків). У пермському періоді проторозаври могли бути домінантними хижаками в своїх екосистемах, але в тріасі поступилися цю роль архозаврам, проте серед них з'явилися цікаві рибоїдні форми.

Будова черепа[ред. | ред. код]

Представники ряду Protorosauria володіли легким діапсідним черепом з великими очницями, хоча вони не мали передочних вікон і вікна в нижній щелепі (У деяких форм цей отвір присутній, але був дуже маленьким),. Череп в цілому був вузьким, витягнутим, але невисоким. При цьому нижня скронева дуга у проторозаврів редукувалася, полегшуючи череп і одночасно знижуючи міцність. Тобто проторозаври мали череп, подібний черепа сучасних лепідозаврів. Однак, не дивлячись на редукцію нижньої дуги, квадратна кістка залишалася нерухомою і була досить масивною. Нерухомим було зчленування мозкової коробки і даху черепа. Але взагалі-то черепа проторозаврів зберігаються дуже погано, оскільки вони занадто легкі і неміцні порівняно з черепами синапсід і навіть ранніх архозаврів.

Зуби проторозаврів також відрізнялися від зубів архозаврів, вони не були закріплені в теках, а мали глибокі корені і були прикріплені до щелепи (анкілотекодонтний спосіб закріплення). Враховуючи, що зуби були дрібні, щелепи слабкі, а голова невелика, можна припустити, що проторозаври харчувалися дрібною здобиччю яку можна було проковтнути цілком.

Загальна будова[ред. | ред. код]

З самої появи проторозаври мали довгу шию, і це було однією з їхніх основних еволюційних переваг. Зокрема рід Tanystropheus із середнього тріасу мав шию завдовжки більше 2 м, що в два рази довше тіла. Але подовження шиї відбувалося без збільшення числа хребців.

Таністрофей

Тіло проторозаврів невелике, вузьке і сухорляве. Невеликий об'єм легенів почасти компенсувався тим, що ребра складалися з двох частин, і їхній рух дозволяв прокачувати через легені великі обсяги повітря. Обсяг травної системи також не великий, що неможливо при харчуванні рослинною їжею. Травна система також була прикрита ребрами, які знаходились в поперековому відділі. Крижовий відділ був позбавлений ребер, а в хвостовому відділі їх замінювали нижні відростки хребців, особливо великі в першої третини хвоста, який міг служити противагою тілу. Довга шия і важкий хвіст вимагали появи сильних спинних м'язів.

Пояс передніх кінцівок добре розвинений, що говорить про те, що тіло постійно було в піднесеному становищі, але передні кінцівки досить короткі і зігнуті. Зате задні кінцівки набагато довші і могутніші, і хоча стегнові кістки горизонтальні, але сильний таз дозволяв підтримувати тіло на вазі, а можливо дозволяв і частково випрямляти кінцівки. Варто також зауважити, що і стопи задніх кінцівок були великими, була навіть слабовиражена п'ята, а будова голіностопа була подібним з його будовою у крокодилів. Так що проторозаври повинні були добре пересуватися на чотирьох кінцівках, а деякі цілком могли переходити на короткий час на дві задні кінцівки. Також можна помітити, що довгі задні кінцівки повинні були дозволяти стрибати або підстрибувати.

Збереглись відбитки тіл проторозавров, по яких можна зрозуміти, що вони мали міцну шкіру, покриту великою лускою. Можна також припустити, що ця шкіра була позбавлена ​​залоз і була непроникна для води. Тоді не буде нічого дивного в тому, що перших проторозаврів виявили на території сучасної Німеччини, якій відповідає гірська арідна зона Північної Пангеї. І подальше процвітання в ранньому тріасі їм забезпечила пристосованість до життя в аридних умовах і при нестачі кисню.

Класифікація[ред. | ред. код]

У ряді проторозаврів виділяють три родини:

Всі ці родини були представлені вже в ранньому тріасі, тому їхнє виникнення цілком могло відбутися до кінця пермі. З пізнього пермського періоду Німеччини та Англії відома лише родина Protorosauridae, представлене родом Protorosaurus. Точне датування знахідок відсутнє, але мабуть Protorosaurus з'явився раніше архозаврів, що з'явилися наприкінці пермі.

Філогенія[ред. | ред. код]

Філогенічна кладограма згідно з Sean P. Modesto and Hans-Dieter Sues (2004).



Petrolacosaurus




Youngina



 Choristodera 

Lazarussuchus




Champsosaurus



Cteniogenys




 Sauria 
 Lepidosauromorpha 

Gephyrosaurus



Squamata



 Archosauromorpha 
 Protorosauria 

Protorosaurus


 Drepanosauridae 

Drepanosaurus



Megalancosaurus



 Tanystropheidae 

Macrocnemus




Langobardisaurus



Tanystropheus longobardicus







Trilophosaurus



 Rhynchosauria 

Howesia



Mesosuchus





Prolacerta


 Archosauriformes 

Proterosuchus



Euparkeria












Посилання[ред. | ред. код]