Прядко Микола Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Прядко Микола Олексійович
Народився 22 грудня 1937(1937-12-22) (86 років)
м. Полонне
Країна Україна
Національність українець
Галузь техніка
Заклад Київський технологічний інститут харчової промисловості
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор технічних наук
Нагороди Заслужений діяч науки і техніки України{Державна премія України в галузі науки і техніки

Прядко Микола Олексійович (народився 22 грудня 1937 р., м. Полонне Хмельницька обл.) — заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 22 грудня 1937 року в м. Полонному Хмельницької області. Після закінчення середньої школи в 1954 році вступив до Київського технологічного інституту харчової промисловості на механічний факультет для навчання за спеціальністю «Промислова теплоенергетика», яке завершив у 1960 році і одержав диплом із відзнакою інженера-промтеплоенергетика. Після закінчення інституту М. О. Прядко за направленням працював на пусковому Дубенському цукровому заводі[недоступне посилання з липня 2019] на посаді чергового інженера ТЕЦ, у травні 1961 року переведений на роботу на Борщівський цукровий завод, який лише будувався, де працював під час монтажу, пуску і експлуатації протягом трьох років на посадах старшого теплотехніка і начальника ТЕЦ.

У травні 1964 року став аспірантом кафедри промислової теплоенергетики КТІХП. Після закінчення аспірантури працював старшим інженером, асистентом, старшим викладачем, а з 1972 року — доцентом кафедри промислової теплоенергетики КТІХП. У 1968 році М. О. Прядко захистив кандидатську дисертацію «Дослідження теплообміну при кипінні водно-спиртових сумішей і напівпродуктів спиртового виробництва». З 1976 року був членом спеціалізованої вченої ради з захисту кандидатських дисертацій зі спеціальності «Промислова теплоенергетика». З 1978 по 1982 рік М. О. Прядко працював деканом новоутвореного енергетичного факультету КТІХП. У 1986 році М. О. Прядко захистив докторську дисертацію «Удосконалення теплообмінних апаратів і установок харчової промисловості». У 1988 році присвоєне вчене звання професора.

З 1987 року працював на посаді проректора КТІХП з наукової роботи, з 1991 р. по 1996 р. — проректора з навчально-виховної роботи, з 1996 р. по 1999 р. — проректора з навчально-виховної та наукової роботи, з 1999 р. по 2001 р. — проректора з навчально-виховної роботи. З 1986 р. М. О. Прядко очолює кафедру промислової теплоенергетики, а з 2001 року — кафедру теплоенергетики та холодильної техніки НУХТ. За ініціативою М. О. Прядка при кафедрі промислової теплоенергетики створено науково-виробниче підприємство «Енерготехнологія» та «Інститут проблем енергетики в харчовій промисловості».

М. О. Прядко є співавтором монографії «Физико-химические процессы сахарного производства» та навчальних посібників «Теплове господарство цукрових заводів», «Теплові мережі» і «Основи теплотехнології цукрового виробництва». У 1991 році М. О. Прядка обрано академіком Академії Інженерних Наук України. З 1994 року був головою спеціалізованої вченої ради, що здійснює державну атестацію кандидатських дисертацій зі спеціальностей «Технічна теплофізика та промислова теплоенергетика». Опублікував 180 праць, має 24 авторських свідоцтва та патенти.

Відзнаки[ред. | ред. код]

У 1998 році М. О. Прядку присвоєне почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України». У цьому ж році йому разом із групою вчених університету за «Цикл праць з наукового обґрунтування, розроблення та впровадження ресурсозберігаючих технологій та апаратури для ректифікації спирту» присуджена Державна премія України в галузі науки і техніки.

Література[ред. | ред. код]