Прянішников Іларіон Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іларіон Михайлович Прянішников
рос. Илларион Михайлович Прянишников
Народження20 березня (1 квітня) 1840(1840-04-01)
Тімашово, Боровський повіт, Калузька губернія, Російська імперія
Смерть12 (24) березня 1894(1894-03-24) (53 роки)
 Москва, Московська губернія, Російська імперія
ПохованняНово-Олексіївський монастирd
КраїнаРосійська імперія
Релігіяправославна церква
Жанрживопис
НавчанняМосковське училище живопису, скульптури та зодчества
Діяльністьхудожник
ВпливВасиль Перов
Твори«Жартівники. Гостинний двір у Москві» (1865)
«Порожняки» (1871)
Званнядійсний член ІАМ
Роботи в колекціїНижньотагільський музей образотворчих мистецтв
Нагороди
орден Святої Анни III ступеня

CMNS: Прянішников Іларіон Михайлович у Вікісховищі

Іларіон Михайлович Прянішников (рос. Илларион Михайлович Прянишников; 1 квітня 1840 — 24 березня 1894) — російський художник, дійсний член Петербурзької академії мистецтв (з 1893).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в селі Тімашево Боровського повіту Калузької губернії в родині купця.

Навчався в Московському училищі живопису, скульптури та зодчества у С. К. Зарянко, у цей період відчув глибокий вплив В. Г. Перова.

У 1868 році став одним із членів-засновників Товариства пересувних художніх виставок, а починаючи з другої пересувної виставки — незмінний член правління Товариства.

Тривалий час викладав у Московському училищі живопису, скульптури та зодчества. Серед його учнів — С. В. Іванов, М. О. Касаткін, К. О. Коровін, М. В. Нестеров.

Творчість

[ред. | ред. код]

І. М. Прянішников працював у «малому жанрі». Будучи типовим «передвижником», він постійно поєднував сатиру і драму з побутописанням, що не претендує на будь-який соціальний урок. Серед його творів — «Погорільці» (1872), «Жорстокі романси» (1881), «Полювання сильніше неволі» (1881), «У майстерні художника» (1890).

Окрім описання побуту, І. М. Прянішников брав участь в роботах над розписами храму Христа Спасителя у Москві, звертався до історичного жанру, написавши кілька варіантів картини «Епізод з війни 1812 року». У 1871 році спільно з В. Є. Маковським створив альбом «Епізоди з севастопольського життя 1854—1855 року», присвячений обороні Севастополя.

Посилання

[ред. | ред. код]