Піві-малюк жовточеревий
| Піві-малюк жовточеревий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Empidonax flaviventris (Baird, 1843) | ||||||||||||||||
 Ареал виду Гніздування Міграція Зимування | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Піві-малюк жовточеревий[2] (Empidonax flaviventris) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae)[3]. Мешкає в Північній Америці.
Опис[ред. | ред. код]
.jpg)
Довжина птаха становить 12-15 см, розмах крил 18-21 см, вага 8,5-17 г. Верхня частина тіла зеленувато-оливкова, крила більш темні, чорнуваті, на крилах дві світлі смужки. Нижня частина тіла жовтувата. Навколо очей світлі кільця. Дзьоб широкий, зверху темний, знизу рожевувато-оранжевий.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Жовточереві піві-малюки гніздяться в Канаді (від південного Юкону і центральної Британської Колумбії на схід до Ньюфаундленда, острова Принца Едварда і Нової Шотландії) та на північному сході Сполучених Штатів Америки (від північної Мінесоти і Великих озер на схід до Пенсільванії і Західної Вірджинії). Взимку вони мігрують на південь, до Мексики і Центральної Америки. Жовточереві піві-малюки живуть в тайзі, хвойних і мішаних лісах та на болотах.
Поведінка[ред. | ред. код]
Жовточереві піві-малюки живляться комахами та іншими дрібними безхребетними, на яких вони чатують серед рослинності або яких шукають серед листя. Іноді вони доповнюють свій раціон ягодами і насінням. Гніздяться на землі, гніздо має чашоподібну форму, робиться з моху та іншого рослинного матеріалу. В кладці від 2 до 5 білих яєць розміром 13×17 мм. Інкубаційний період триває 15 днів.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція жовточеревих піві-малюків становить приблизно 13 мільйонів птахів. Популяція швидко зростає і з 2008 по 2018 рік збільшилася на 50%.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Empidonax flaviventris.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 12 червня 2022.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |