Пінон малаїтський
| Пінон малаїтський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Ducula brenchleyi (Gray, 1870) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Пі́нон малаїтський[2] (Ducula brenchleyi) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[3]. Ендемік Соломонових Островів.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 38 см. Верхня частина тіла темно-сіра, голова сірувата. Нижня частина тіла темно-бордова, живіт і гузка каштанові. Нижні покривні пера крил контрастно каштанові.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Малаїські пінони мешкають на островах Гуадалканал, Малаїта і Макіра та на сусідніх острівцях. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах. Зустрічаються поодинці, парами або невеликими зграями, переважно на висоті до 700 м над рівнем моря. Живляться плодами, зокрема плодами фікусів і канаріума Canarium solomonense. Ведуть кочовий спосіб життя.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція малаїтських пінонів становить від 11 до 15 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Ducula brenchleyi.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 травня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |