Піраміда Неферіркара
| Піраміда Неферіркара | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||||||||||||||||
Піраміда Неферіркара (також відома як Ба Неферіркара) — друга піраміда побудована в некрополі Абусір південніше плато Гіза в Єгипті. Побудована для Неферірікара I бл. 2477-2467 рр. до нашої ери. Є найвищою пірамідою з усіх пірамід побудованих за часів V династії.[1][2]
Опис[ред. | ред. код]
Піраміда Неферіркара разом з іншими 13 пірамідами Абусіра була розграбована ще в Римський період[3]. Розташована в центральній частині Абусіра. На північ від неї знаходяться похоронні комплекси Сахура і Ніусерра, а на південь комплекс Неферефра. На 7 км на південь від піраміди Неферіркара знаходилася столиця Мемфіс.[4]
Спочатку піраміда була східчастою, що не характерно для пірамід IV-й і V-й династій. Потім піраміду почали покривати гранітним облицюванням, щоб поверхня стала гладкою, але не закінчили, тому будівництво продовжив син і наступник Ніусерра[5]. План і архітектурний стиль піраміди практично такий же як у Сахура, але більших масштабів[6]. Піраміда збудована з грубого місцевого вапняку і білого вапняку. Проміжки між стінами були заповнені піском. Головний вхід в піраміду починається з довгого коридору, названого «Великим», який веде у «Двір царських підношень». Ця частина комплексу повинна була бути з каменю, але через ранню смерть фараона, її збудували з необпаленої цегли[7]. У заупокійний храм Неферіркара ведуть два входи з численними колонами покритими барельєфами. Входи приводять у 4 окремі приміщення, що складаються з білого вапняку і граніту, покритих розфарбованими рельєфами[2]. Кожне приміщення храму служило з певною метою для вшанування померлого. В цілому заупокійний храм складається з 5 ніш-комор і святилища.
Історія[ред. | ред. код]
Додаткова інформація про розміри піраміди була відома вченим з «Абусірського папірусу», 300 фрагментів якого в 1893 році виявили місцеві селяни. Фрагменти папірусу були виявлені в складських приміщеннях в південно-західній частині похоронного комплексу піраміди. Ці фрагменти були продані селянами на чорному ринку Людвігу Борхардту, який зібрав окремі частини папірусу воєдино[3]. Папірус був написаний ієратичними ієрогліфами і був опублікований через 75 років після виявлення. У папірусі йдеться про обов'язки жерців і щоденні підношення, про історію управління в Стародавньому Царстві, а також наводиться перелік витратних матеріалів і вартість будівельних робіт.
Першими хто досліджував піраміду Неферіркара були Лепсіус і Перрінг[ru]. На початку XX століття піраміда була розкопана Борхардом, далі в 60-х роках її вивчали Віто Марагіогліо і Целест Рінальді, а в 1975 році експедиція Вернера.[8]
Галерея[ред. | ред. код]
-
План піраміди -
Реконструкція -
Піраміда в розрізі -
Початкова модель -
Поховання Неферіркара -
Абусірський папірус -
Піраміди Ніусерра (зліва) і Неферіркара (справа)
.png)
.png)
.jpg)
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Egypt: Neferirkare Kakai, Third King of the Old Kingdom 5th Dynasty
- ↑ а б Fakhry, Ahmed (1969). The Pyramids. Chicago: The University of Chicago Press. pp. 176—177.
- ↑ а б Davies, Friedman (1998). Egypt Uncovered. New York: Tabori & Chang. pp. 89-90.
- ↑ Brta, Miroslav (2005). «Location of the Old Kingdom Pyramids in Egypt.». Cambridge Archaeological Journal 15 (2): 177—191.
- ↑ Kinnaer, Jacques. «The Pyramid of Neferirkare.». Retrieved 2013-10-19.
- ↑ Edwards (1985). The Pyramids of Egypt. Harmondsworth, Middlesex. London: Penguin. pp. 147—148.
- ↑ Kinnaer, Jacques. «The Pyramid of Neferirkare.» Retrieved 2013-10-19.
- ↑ Grimal., Nicolas-Christophe (1992). A History of Ancient Egypt. Oxford, UK: Blackwell. pp. 115—116.
Посилання[ред. | ред. код]
- Alan Winston: The Pyramid of Neferirkare at Abusir (англ. )
- The Pyramid of Neferirkare (англ. )
Література[ред. | ред. код]
- Miroslav Verner: Remarks on the Pyramid of Neferirkare (= Mitteilungen des Deutschen Archäologischen Instituts, Abteilung Kairo 47), von Zabern, Mainz 1991 року, S. 411-418 und Tafeln 61-63.
- Paule Posener-Kriéger: Les archives du temple funéraire de Néferirkarê-Kakaï: les papyrus d'Abousir. In: Bibliothèque d'Étude de l'Institut Français d' Archéologie Orientale du Caire 65, Le Caire 1976.
Координати: 29°53′42″ пн. ш. 31°12′09″ сх. д. / 29.89500° пн. ш. 31.20250° сх. д.