Перейти до вмісту

Пітер С. Біґл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Пітер Бігл)
Пітер Біґл
Peter S. Beagle
Народився20 квітня 1939(1939-04-20) (86 років)
Мангеттен, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняДевіс Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменник, сценарист, прозаїк-романіст Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситет Піттсбурга (1959) і Вища наукова школа Бронксуd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творіванглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1960 — тепер. час
Magnum opusОстанній єдиноріг Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіяюдаїзм Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

грант Гуггенгайма (1972)

Премія «Інкпот» (2006)

Всесвітня премія фентезі за заслуги перед жанром

Премія Г'юґо за найкращу коротку повість (2006)

Премія «Неб'юла» за найкращу коротку повість (2007)

WSFA Small Press Awardd (2007)

премія Жака Шамбона за найкращий перекладd (2004)

Міфоепічна премія

Премія «Локус» за найкращий фентезійний роман (1994)

Премія «Локус» за найкращу коротку повість (2010)

Всесвітня премія фентезі за найкращу антологіюd (2018)

Меморіальна премія «Гросмейстер фантастики» імені Деймона Найта (2018)

Mythopoeic Fantasy Awardd (1987)

Mythopoeic Fantasy Award for Adult Literatured (2000)

Сайт: peterbeagle.com/index2.shtml Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Пітер С. Біґл у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Пітер Соєр-Біґл (англ. Peter Soyer Beagle; нар. 20 квітня 1939) — американський письменник, прозаїк та сценарист, редактор, журналіст і музикант. Пише у жанрі фентезі, його найбільш відомий фантастичний роман — Останній єдиноріг (1968).

Біографія

[ред. | ред. код]

Пітер Біґл народився 20 квітня 1939 у Мангеттен, одному із п'яти міських округів (боро) у місті Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, у США, у родині Ребеки Соєр з Борисоглєбська та Саймона Біґла з Окленду. Навчався в Вищій науковій школі Бронксу. У 1959 році Пітер навчався в Пітсбурзькому університеті де закінчив бакалавр. В 1960 написав перший роман «Прекрасна й затишна місцина». У 1961 році закінчив аспірантуру в університеті Стенфорда. Одружився 8 травня 1964 з Елейн Енід Нордін, проте розлучився у 1980. 21 вересня 1988 року одружився з Падмою Хеймаді, художницею та письменницею. Від першого шлюбу Пітер Соєр має трьох дітей, Вікторію Лінн Нордін, Калісу Нордін та Даніеля Нордіна[2].

Сім'я

[ред. | ред. код]

Наразі одружений з художницею Падмою Хеймаді та має трьох дітей від першого шлюбу, Вікторію, Калісу та Даніеля.

Відомі пращури Пітера:

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Романи та повісті

[ред. | ред. код]
  • Прекрасна й затишна місцина (1960)
  • Останній єдиноріг (1968)
  • Ліла-перевертень (1974)[10]
  • Фантастичні світи П. С. Бігля (1978)
  • Повітряний народ (1986)
  • Пісня корчмаря (1993)
  • Соната єдинорога (1996)
  • Тасмін (1999)
  • Танець для Емілії (2000)
  • Чарівник вашого дружнього сусідства: пісні та ранні вірші (2006)
  • Останній єдиноріг: Втрачена версія(2007)
  • Дивні дороги (2008)
  • Повернення (2010)
  • Два серця (2011)
  • Перший останній єдиноріг та інші початки (2012)[11]
  • Summerlong (2016)[12]
  • Одного разу в Калабрії (2017)[13]
  • Останній єдиноріг: Загублена подорож (2018)[14]

Сценарії

[ред. | ред. код]

Переклади українською

[ред. | ред. код]
  • «Одного разу в Калабрії» — Львів: Апріорі, 2022, 112 стор. ISBN 978-617-629-760-4. Переклала Анна Свередюк
  • «Остання з однорогів», «Два серця». — Львів: Апріорі, 2024, 280 стор. ISBN 978-617-629-881-6. Переклав Олег Король


Премії

[ред. | ред. код]

1987 — Міфопоетична премія, Народ повітря[15].

1994 — Премія Локус, Пісня Корчмаря — найкращий фентезійний роман[16].

2000 — Міфопоетична премія, Тасмін — премія за дорослу фентезі[17].

2006 — Премія «Неб'юла», Два серця — за найкращий роман[18].

2007 — WSFA Small Press Award, El Regalo[19].

2018 — Меморіальна премія «Гросмейстер фантастики» імені Деймона Найта[20].

Номінації на премії

[ред. | ред. код]

1979 — Премія Г'юго, Володар перснів — найкраща драматична презентація[21].

1996 — Премія Локус, «Безсмертний єдиноріг» Пітера С. Бігля — найкраща антологія[22].

1998 — Міфопоетична премія, Гігантські кістки. Премія Локус, Гігантські кістки — найкраща авторська збірка. Премія Локус, Носоріг, який цитував Ніцше та інші дивні знайомі — найкраща авторська збірка.

2008 — Премія Локус, Барренс Танці, Останній і єдиний, або Містер Московіц стає французом — найкраще оповідання.

2009 — Премія World Fantasy Award, Дивні дороги — за найкращу колекцію. Премія Локус, Король Пеллес Вірний — найкраще оповідання. Всесвітня премія фентезі, Дядько Хаїм і тітка Ріфке та Ангел — за найкращу новелу.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ Beagle, Peter S. 1939– | Encyclopedia.com. www.encyclopedia.com. Процитовано 17 вересня 2023.
  3. ↑ Rebecca “Rebbie” Soyer Beagle (1904-2006) - Find... www.findagrave.com (англ.). Процитовано 17 вересня 2023.
  4. ↑ Simon Beagle (1902-1985) - Find a Grave Memorial. www.findagrave.com (англ.). Процитовано 17 вересня 2023.
  5. ↑ Raphael Abram Shauer Soyer (1899-1987) - Find a... www.findagrave.com (англ.). Процитовано 17 вересня 2023.
  6. ↑ Isaac Abramovich Soyer (1902-1981) - Find a Grave... www.findagrave.com (англ.). Процитовано 17 вересня 2023.
  7. ↑ Moses Soyer (1899-1974) - Find a Grave Memorial. www.findagrave.com (англ.). Процитовано 17 вересня 2023.
  8. ↑ Abraham Soyer (1856-1940) - Find a Grave Memorial. www.findagrave.com (англ.). Процитовано 17 вересня 2023.
  9. ↑ Bella Soyer (1876-unknown) - Find a Grave... www.findagrave.com (англ.). Процитовано 17 вересня 2023.
  10. ↑ The Essential Peter S. Beagle, Vol. 1: Lila the Werewolf and Other Stories by Peter S Beagle. www.publishersweekly.com. Invalid date. Процитовано 18 вересня 2023.
  11. ↑ The First Last Unicorn and Other Beginnings (Last Unicorn) by Peter S Beagle. www.fantasticfiction.com. Процитовано 18 вересня 2023.
  12. ↑ Summerlong. Tachyon Publications (англ.). Процитовано 18 вересня 2023.
  13. ↑ In Calabria. Tachyon Publications (англ.). Процитовано 18 вересня 2023.
  14. ↑ comments |, Tadiana Jones´s rating: 3 5 | Peter S. Beagle | Stand-Alone | SFF Reviews | 4 (18 вересня 2023). The Last Unicorn: The Lost Journey: The road not taken | Fantasy Literature: Fantasy and Science Fiction Book and Audiobook Reviews (англ.). Процитовано 18 вересня 2023.
  15. ↑ Mythopoeic Awards - 1987 | Winners & Nominees. awardsandwinners.com. Процитовано 18 вересня 2023.
  16. ↑ Locus Award - 1994 | Winners & Nominees. awardsandwinners.com. Процитовано 18 вересня 2023.
  17. ↑ Mythopoeic Awards - 2000 | Winners & Nominees. awardsandwinners.com. Процитовано 18 вересня 2023.
  18. ↑ Nebula Awards - 2006 | Winners & Nominees. awardsandwinners.com. Процитовано 30 вересня 2023.
  19. ↑ WSFA Small Press Award - 2007 | Winners & Nominees. awardsandwinners.com. Процитовано 30 вересня 2023.
  20. ↑ locusmag (23 січня 2018). Beagle Named SFWA Grand Master. Locus Online (амер.). Процитовано 18 вересня 2023.
  21. ↑ Peter S. Beagle - Awards. IMDb (англ.). Процитовано 18 вересня 2023.
  22. ↑ Peter S. Beagle - Awards & Nominations. awardsandwinners.com. Процитовано 18 вересня 2023.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пітер_С._Біґл&oldid=46596409