П'ятихатський ґебіт
| Kreisgebiet Pjatichatka П'ятихатський ґебіт |
|
|---|---|
| Держава | .svg){kind=small} Німецька імперія
|
| Райхскомісаріат | Україна |
| Генеральна округа | Дніпропетровськ |
| Уряд | |
| - Ґебітскомісар | Ернст Душен (нім. Ernst Duschön) |
| Населення (1943) | |
| - Усього | 140,436 |
| Джерело: territorial.de | |
П'ятиха́тський ґебі́т, окру́га П'ятиха́тки (нім. Kreisgebiet Pjatichatka) — адміністративно-територіальна одиниця генеральної округи Дніпропетровськ Райхскомісаріату Україна протягом німецької окупації Української РСР під час Німецько-радянської війни. Адміністративним центром ґебіту було місто П’ятихатки.
Ґебіт утворено о 12 годині дня 15 листопада 1941 року на території теперішньої Дніпропетровської області.[1] Станом на 1 вересня 1943 року він поділявся на 3 райони: район Фрізендорф (колишній Сталіндорф; нім. Rayon Friesendorf), район П’ятихатки (нім. Rayon Pjatichatka) і район Софіївка (нім. Rayon Sofijewka),[1] збігаючись межами з трьома відповідними радянськими районами довоєнної Дніпропетровської області: Сталіндорфським, П'ятихатським і Софіївським. Вищі керівні посади в ґебіті займали німці, здебільшого ті, які не підлягали мобілізації до вермахту. Лише старостами районних і сільських управ призначалися лояльні до окупаційної влади фольксдойчі або інші місцеві жителі.
Друкованим органом нацистської влади округи була «П'ятихатська газета».[2]
Ґебіт фактично існував до зайняття його адміністративного центру радянськими військами 19 жовтня 1943 року, формально – до 1944 року.[3]