Район Шібуя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Координати: 35°39′50″ пн. ш. 139°41′53″ сх. д. / 35.6639611° пн. ш. 139.6980583° сх. д. / 35.6639611; 139.6980583
Шібуя
Flag of Shibuya, Tokyo.svg
Прапор
Район Шібуя. Карта розташування: Японія
Район Шібуя
Shibuya District at Night 2015-04 (17806976882).jpg
Діагональний пішохідний перехід в районі Шібуя вночі
Країна Японія
Назва японською 渋谷区
Острів Хонсю
Регіон Канто
Префектура  Токіо
ISO 3166-2 13113-0
Площа 15,11 км² (1 жовтня 2008[1])
Населення 206 081 осіб (1 липня 2011[2])
Густота 13638.7 осіб / км²
city.shibuya.tokyo.jp(яп.)
city.shibuya.tokyo.jp/eng/index.html(англ.)

Commons-logo.svg Район Шібуя у Вікісховищі

Райо́н Шібу́я (яп. 【渋谷区】 しぶやく Shibuya-ku, МФА[ɕibuja ku̥]) — один із 23 особливих районів у японській столиці Токіо. Будучи великим комерційним і фінансовим центром, тут розташовані дві найжвавіші залізничні станції у світі: станція Шінджюку (південна половина) і станція Шібуя.

Станом на 1 квітня 2022 року його населення становить 228 906 осіб, густота населення — 15 149,30 осіб на км2 . Загальна площа району — 15,11 км2.

Назва «Шібуя» також має відношення до центрального ділового округу району Шібуя, розташованого поряд зі станцією Шібуя, однією з головних на токійській залізниці. Район Шібуя відомий як один із головних центрів моди Токіо, особливо для молоді, а також як головне місце місце нічного життя в Токіо.

Історія[ред. | ред. код]

Шібуя історично була місцерозташуванням замку, в якому рід Шібуя проживав з XI століття до періоду Едо. Після відкриття лінії Яманоте в 1885 році Шібуя почала розвиватися як залізничний термінал для південно-західного Токіо, а згодом і як великий комерційний і розважальний центр.

Село Шібуя було зареєстровано в 1889 році шляхом злиття сіл Камі-Шібуя, Нака-Шібуя та Шімо-Шібуя в межах округу Мінамі-Тошіма (округ Тойотама з 1896 року). Село охоплювало територію сучасної станції Шібуя, а також райони Хіроо, Дайкан'яма, Аояма та Ебісу. Шібуя стала містом у 1909 році. Місто Шібуя об’єдналося з сусідніми містами Сендаґая (яке включало сучасні райони Сендаґая, Хараджюку та Джінґумае) і Йойохата (яке включало сучасні райони Йойоґі та Хатаґая), щоб утворити приміський район Шібуя, що був поглинений Токіо в 1932 році. Шібуя став особливим районом відповідно до Акту про місцеву автономію 15 березня 1947 року.

Лінія Toкю-Toйоко, що була відкрита в 1932 році, зробила Шібую ключовим терміналом між Токіо та Йокогамою, до неї приєдналися попередник лінії Keio Inokashira в 1933 році та попередник лінії токійського метро Ginza в 1938 році. Одна з найвідоміших історій що стосується Шібуї — історія Хачіко, собаки, який чекав свого покійного господаря на станції Щібуя щодня з 1923 по 1935 рік, зрештою ставши національною знаменитістю за свою відданість. На його честь поруч зі станцією було встановлено бронзову статую, а навколишня однойменна площа зараз є найпопулярнішим місцем зустрічей у цьому районі.

Під час окупації Японії після Другої світової війни парк Йойоґі використовувався як житловий комплекс для американського персоналу, відомий як «Вашингтонські висоти». У 1964 році військові США залишили парк, і більшу його частину було перепрофільовано під місце проведення літніх Олімпійських ігор 1964 року, а в самому районі проводився марафон на 50 км[3].

1965 року 18-річний Місао Катаґірі вбив у Шібуї поліцейського і поранив ще 16 людей. Він був засуджений до страти і страчений через повішення в 1972 році[4].

Шібуя досягла великої популярності серед молоді з кінця 70-х років. У районі знаходиться кілька відомих універмагів модного одягу. Особливо відомим є Shibuya 109 — великий торговий центр поблизу станції Шібуя, також відомий як джерело субкультури когал. Місцеві жителі йменують його «Ichi-Maru-kyū», що перекладається як 1–0–9 японською мовою, насправді є каламбуром на тему корпорації, яка нею володіє — Tōkyū (10–9 японською мовою). Сучасна алея моди в Шібуї простягається на північ від станції Шібуя до кварталу Хараджюку, де панує молодіжна культура.

Наприкінці 1990-х Шібуя стала відома як центр інформаційних технологій у Японії. Її часто називали англійською «Bit Valley». У цій назві укладено каламбур: з одного боку, алюзія на «Bitter valley» («Гірка долина», дослівний переклад назви району), а з іншого - натяк на комп'ютерний термін «біт».

Географія[ред. | ред. код]

Площа району Шібуя на 1 жовтня 2008[1] становила близько &&&&&&&&&&&&&015.011000015,11 км².

Населення[ред. | ред. код]

Населення району Шібуя на 1 липня 2011[2] становило близько &&&&&&&&&0206081.&&&&00206 081 осіб. Густота населення становила &&&&&&&&&&013638.070000013 638,7 осіб/км².

Засоби масової інформації[ред. | ред. код]

Туризм[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Статистика Інституту географії Японії // Сайт Інституту географії Японії. Переглянуто 9 лютого 2009 [1].
  2. а б Статистика префектури Токіо // Сайт префектури Токіо. Переглянуто 6 серпня 2011 [2].
  3. 1964 Summer Olympics official report. Volume 2. Part 1. p. 74.
  4. あの死刑囚の最後の瞬間

Джерела та література[ред. | ред. код]

Район Шібуя // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

Посилання[ред. | ред. код]