Райя Оранен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Райя Оранен
Райя Оранен під час Книжкового ярмарку, Гельсінкі, жовтень 2010 року
Народилася 2 серпня 1948(1948-08-02)[1] (75 років)
Hyrynsalmid, Кайнуу, Оулу, Фінляндія
Країна  Фінляндія
Діяльність письменниця, сценаристка
Знання мов фінська
IMDb ID 0649326
Сайт raijaoranen.fi

Ра́йя Хеле́на О́ранен (фін. Raija Helena Oranen, уроджена Юнтунен / Juntunen;[2] *2 серпня 1948(19480802), Хюрюнсалмі, Кайнуу, Оулу, Фінляндія) — фінська письменниця і журналістка;[3] авторка майже 100 творів, серед яких романи, дитячі книжки, оповідання, новели та сценарії для кіно та телебачення.[4]

З життєпису[ред. | ред. код]

Райя Оранен — четверта, найменша дитина в родині лісотехніка Мікко Юнтунена та підприємиці Йєнні Юнтунен.

Оранен має ступінь магістра соціальних наук. Вивчала теорію інформації та драматургію в університеті Тампере.[5]

В молоді роки була політично активною й працювала в журналістиці, зокрема у часописі Tiedonantaja.[6] Також написала слова до пісні «Пісня з Другої світової» (Laulu II maailmansodasta), яку виконав гурт АгітПроп.[7]

Від 1973 року одружена з Юркі Ораненом.[8] Має двох дорослих синів.

Живе в Туколі, Гельсінкі, але також проводить багато часу на Коста-Дорада в Іспанії.[9]

Скандал[ред. | ред. код]

У грудні 2015 року Рада з питань авторського права, що діє при Міністерстві освіти та культури, звернулася до Оранен з приводу запозичень в історичному романі Aurora (2014). У книзі Оранен процитувала уривки з книги Катрі Лехто Kytäjän kreivitär: Marie Linderin elämä (1985), не згадуючи оригінальний твір. Рада вважала за необхідне вказати джерело та автора.[10] Оранен зазначила, що використала книгу Лехто як довідковий матеріал.[11]

З доробку[ред. | ред. код]

Райя Оранен — плідна романістка. Серед романів Оранен — історичні серії Palladium і Maan aamu. У ХХІ столітті Оранен писала історичні романи, особливо про президентів Фінляндії.

Авторка численних суспільно-літературних матеріалів для радіо та преси.[3]

Також написала сценарії для телевізійних серіалів Ruusun aika і Puhtaat valkeat lakanat, які були опубліковані і як книги.[12]

Бібліографія прози
Назва твору Жанр Видавець Рік Цикл/серія
Nainen joka söi junassa appelsiinin новели Weilin+Göös 1977
Valomerkki роман 1978
Möttönen ja vehtaaja повість-казка 1979
Melkoinen Möttönen повість-казка 1984
Anna, elämäsi роман Tammi 1987
Isokiero ja tummanruskea збірка оповідань 1988
Kolmimetrinen mies збірка оповідань 1989
Prinsessa ja peloton Pertteli збірка оповідань 1991
Ruusun aika роман 1991 Ruusun aika
Ruusun aika 2 роман 1992
Isorintainen nainen роман 1992
Maan aamu роман Gummerus 1995 Maan aamu
Huviretki роман 1996 Maan aamu
Puhtaat valkeat lakanat роман 1996 Puhtaat valkeat lakanat
Pitkät hiukset роман 1997 Maan aamu
Onnela: varjot, autere ja aamurusko роман 1997 Puhtaat valkeat lakanat
Joulun tarina: kertomus joulupukin ja Korvatunturin alkuperästä зьбірка оповідань 1998
Rahasta ja rakkaudesta роман 1998 Rahasta ja rakkaudesta
Onnesta ja autuudesta роман 1999 Rahasta ja rakkaudesta
Miljonääri роман 2000 Palladium
Palatsi роман 2001 Palladium
Ruletti роман 2002 Palladium
Bolero роман Tammi 2003
Kaikki Doriksesta ja muita ällistyttäviä tarinoita новели Teos 2004
Kohtauspaikka Marinad роман 2004
Ketunpesä роман 2005 Maan aamu
Hehku роман 2006
Valkea talo jokivarressa роман 2007
Sulo tuli taloon ja muita käänteentekeviä kertomuksia новели 2007
Fanny роман 2008
Leijonan osa роман 2009
Metsästäjän sydän роман 2010
Nimeltään Kekkonen роман 2011
Kuninkaiden tiet роман 2012
Kaiken takana Kekkonen роман 2013
Aurora роман 2014
Hirmuinen mies роман 2015
Ackté! роман 2016
Kreivin aikaan роман 2017
Marsalkan ruusu роман Otava 2018
Selvä peli роман 2019
Manu роман 2019
Toinen mies роман 2020
Kaikki tämä valo роман 2021
Iso роман 2022

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ČSFD — 2001.
  2. Raija Orasen unelma rapistuu käsiin: Kirjailija halusi synnyinkunnastaan aikamatkan 1950-luvulle. Yle Uutiset (фін.). Процитовано 23 липня 2020. 
  3. а б Об авторах // Совремеменная финская новелла. — М.: Художественная литература, 1985. — 591 с. — С. 587 (рос.)
  4. Raija Oranen oli alkoholisti, kunnes lääkäri lausui pysäyttävät sanat – pääsi eroon viinasta samalla keinolla kuin tupakanpoltosta. Ilta-Sanomat (фін.). 27 грудня 2020. Процитовано 7 січня 2021. 
  5. Kirjailija Raija Oranen: Lukijan täytyy saada pala ikuisuutta. Omalähiö (фін.). 11 жовтня 2019. Процитовано 23 липня 2020. 
  6. Raija O. kävi täällä. 8/2018. 
  7. Fono.fi - Äänitetietokanta. www.fono.fi. Процитовано 23 липня 2020. 
  8. Biografia. Orasen kotisivut. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 30.5.2015. 
  9. Raija Oranen. Kirjojen takana. Архів оригіналу за 31 травня 2015. Процитовано 30.5.2015. 
  10. TEKIJÄNOIKEUSNEUVOSTO: LAUSUNTO 2015:13. Opetus- ja kulttuuriministeriö. Процитовано 18.2.2019. 
  11. Ahola, Suvi (13.1.2016). Kirjailija Raija Oraselle moitteet luvattomista lainauksista – ”Näin ovat kirjailijat tehneet kautta aikojen”. HS.fi. Процитовано 13.1.2016. 
  12. Raija Oranen. Teos. Архів оригіналу за 27 квітня 2015. Процитовано 30.5.2015. 

Джерела та посилання[ред. | ред. код]