Рам Мохан Рай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рам Мохан Рай

রামমোহন রায়

Raja Ram Mohan Roy.jpg
Народився 24 травня 1772
Радханагур
Помер 27 вересня 1833
Бристоль
менінгит
Поховання Arnos Vale Cemetery[d]
Громадянство/підданство Індія
Національність бенгалець
Діяльність релігійний реформатор, письменник, просвітник
Титул раджа
Конфесія індуїзм
Батько Рамаканта Рай
Матір Таріні Деві
Дружина Ума Деві

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Рам Мохан Рай (*রাজা রামমোহন রায়, 24 травня 1772 —27 вересня 1833) — індійський соціальний та релігійний реформатор, фундатор Бенгальського Просвітництва, письменник, перекладач. Його ім'я також пишуть як Раммохан.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з родини брахманів. Його батько Рамаканта Рай був вішнуїстом, а мати Таріні Деві — шиваїсткою. Отримав всебічну домашную освіту, переважно релігійного напрямку. Батько бажав, щоб син був вченим, а мати — державним службовцем. Замолоду багато подорожував північною Індією, зокрема ашрамами у Гималаях, також побував у Тибеті.

По поверненю до Бенгалії поступив службовцем до Британської Ост-Індської компанії у Калькутті. Водночас своїми знаннями та вченністю отримав почесне звання пандита. У 1795 році затоваришував з англійським місіонером Вільямом Кері. У 1803–1815 роках як мунші (приватний клерк) був у штаті канцелярії Компанії. У 1815 році переїздить до Серампура. У 1817 році був одним з ініціаторів створення Гінду Коледжу, який став оплотом вільнодумства.

У 1820-х роках починає активно займатися питання економіки, релігії. філософії, культури. Складає численні трактати з бенгальської мови (її основ, правил написання текстів, тематик та завдань), перспектив християнства в Індії, стану жінки в індійському суспільстві, щодо основ влади. Робить переклад бенгальською «Веданти», «Брахма-сутри», «Упанідадів».

У 1821 році заснував газету «Шомбад коумуді» («Місячне світло новин»). Перші газети на мовах урду, перською («Мірат-уль-акбар», 1822 рік) та гінді стали виходити в Калькутті, багато в чому завдяки його ентузіазму.

У 1822 році був ініціатором утворення Англо-індуської школи у Калькутті, а у 1826 році — веданта Коледж, де викладалися монотеїстські знання у рамках навчальної програми за західним зразком.

У 1828 році за його ініціативи створюється релігійно-реформаторське товариство «Брахмо самадж», яке боролося проти релігійних забобонів за проведення соціальних реформ. Він виступав за монотеїзм, поклоніння Богу-Абсолюту, а також проти обряду саті, полігамії, дитячих шлюбів, жорсткого додержання кастової системи, виступав за надання жінкам права спадкування майна. Його гуманістичні ідеї часто збігалися з християнськими ідеалами.

У 1830 році як посол падишаха Акбара II (з титулом раджи) відправився до Великої Британії для перемовин щодо фінансової політики Ост-Індської компанії в Індії, а також з приводу заборони обряду саті (самоспалення вдів). Проте не досяг успіху, під час перебування в Англії Рам Мохан Рай помер у м. Бристоль 27 вересня 1833 року.

Джерела[ред.ред. код]

  • Wilhelm Halbfass: Rammohan Roy und seine hermeneutische Situation. In: Ders.: Indien und Europa. Perspektiven ihrer geistigen Begegnung. Schwabe, Basel 1981, S. 228.