Рам Мохан Рай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рам Мохан Рай
бенг. রামমোহন রায়
Raja Ram Mohan Roy.jpg
Народився 24 травня 1772(1772-05-24)
Радханагур
Помер 27 вересня 1833(1833-09-27) (61 рік)
Бристоль
менінгіт
Поховання
Громадянство Flag of India.svg Індія
Національність бенгалець
Діяльність релігійний реформатор, письменник, просвітник
Титул раджа
Конфесія індуїзм
Батько Рамаканта Рай
Мати Таріні Деві
Дружина Ума Деві

Рам Мохан Рай (রাজা রামমোহন রায়, 24 травня 1772 —27 вересня 1833) — індійський соціальний та релігійний реформатор, фундатор Бенгальського Просвітництва, письменник, перекладач. Його ім'я також пишуть як Раммохан.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з родини брахманів. Його батько Рамаканта Рай був вішнуїстом, а мати Таріні Деві — шиваїсткою. Отримав всебічну домашню освіту, переважно релігійного напрямку. Батько бажав, щоб син був вченим, а мати — державним службовцем. Замолоду багато подорожував північною Індією, зокрема ашрамами у Гімалаях, також побував у Тибеті.

По поверненню до Бенгалії поступив службовцем до Британської Ост-Індської компанії у Калькутті. Водночас своїми знаннями та вченістю отримав почесне звання пандита. У 1795 році затоваришував з англійським місіонером Вільямом Кері. У 1803–1815 роках як мунші (приватний клерк) був у штаті канцелярії Компанії. У 1815 році переїхав до Серампура. У 1817 році був одним з ініціаторів створення Гінду Коледжу, який став оплотом вільнодумства.

У 1820-х роках почав активно займатися питання економіки, релігії. філософії, культури. Складав численні трактати з бенгальської мови (її основ, правил написання текстів, тематик та завдань), перспектив християнства в Індії, стану жінки в індійському суспільстві, щодо основ влади. Зробив переклад бенгальською «Веданти», «Брахма-сутри», «Упанідадів».

У 1821 році заснував газету «Шомбад коумуді» («Місячне світло новин»). Перші газети на мовах урду, перською («Мірат-уль-акбар», 1822 рік) та гінді стали виходити в Калькутті, багато в чому завдяки його ентузіазму.

У 1822 році був ініціатором утворення Англо-індуської школи у Калькутті, а у 1826 році — веданта Коледж, де викладалися монотеїстські знання у рамках навчальної програми за західним зразком.

У 1828 році за його ініціативи було створено релігійно-реформаторське товариство «Брахмо самадж», яке боролося проти релігійних забобонів за проведення соціальних реформ. Він виступав за монотеїзм, поклоніння Богу-Абсолюту, а також проти обряду саті, полігамії, дитячих шлюбів, жорсткого додержання кастової системи, виступав за надання жінкам права спадкування майна. Його гуманістичні ідеї часто збігалися з християнськими ідеалами.

У 1830 році як посол падишаха Акбара II (з титулом раджі) відправився до Великої Британії для перемовин щодо фінансової політики Ост-Індської компанії в Індії, а також з приводу заборони обряду саті (самоспалення вдів). Проте не досяг успіху, під час перебування в Англії Рам Мохан Рай захворів на менінгіт і помер у Бристолі 27 вересня 1833 року.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Wilhelm Halbfass: Rammohan Roy und seine hermeneutische Situation. У: Ders.: Indien und Europa. Perspektiven ihrer geistigen Begegnung. Schwabe, Basel 1981, S. 228. (нім.)