Рам Прасад Бісміл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рам Прасад Бісміл
رام پرساد بسمل
Accused of Cacori Conspiracy1271.gif
Народився 11 червня 1897(1897-06-11)
Шахджаханпурd, дистрикт Бареліd, Уттар-Прадеш, Індія
Помер 19 грудня 1927(1927-12-19)[1] (30 років)
Горакхпур[d], Fatehabad districtd, Hisar divisiond, Хар'яна, Індія
·повішення
Громадянство
(підданство)
British Raj Red Ensign.svg Британська Індія
Місце проживання
Діяльність поет, революціонер
Знання мов урду і гінді[1]
Жанр поезія
Конфесія Індуїзм

Рам Прасад Бісміл (урду رام پرساد بسمل, Аудіо pronunciationопис файлу, 11 червня 1897(18970611), Шахджаханпур, Північно-Західні провінції, Британська Індія — 19 грудня 1927, Горакхпур, Об'єднані провінції Аґри і Ауда, Британська Індія) — індійський активіст, поет і письменник мовами хінді і урду. Учасник руху за незалежність Індії від Британської імперії. Був одним з засновників Індійського Соціалістичного Республіканського Союзу (англ. Hindustan Socialist Republican Association).

Друкувався під псевдонімами Рам (Ram), Аджат (Agyat) і Бісміл (Bismil), але став відомим лише під останнім псевдонімом.

Біографія[ред. | ред. код]

Рам Прасад Бісміл народився 11 червня 1897 року у Шахджаханпурі у Північно-Західній провінції Британської Індії. Вдома він засвоїв хінді від батька, також вивчав мову урду у мавлаві. В школі він навчався англійською мовою. Його батько був респектабельною і заможною людиною. Великий вплив на становлення його релігійних і патріотичних почуттів здійснило вивчення творів Даянанда Сарасваті.[2]

Був одним із засновників Індійського Соціалістичного Республіканського Союзу.

Організації були потрібні кошти. Було прийнято рішення напасти на потяг, на якому перевозили гроші державної скарбниці. У розробці плану безпосередню участь взяв Рам Прасад Бісміл. 9 серпня 1925 року десятеро молодих чоловіків, серед яких був і Бісміл, озброєні лише чотирма маузерами, зупинили пасажирський потяг між станціями Какорі і Лакнау. У охорони потягу та деяких пасажирів була зброя, однак перестрілки не було. Втім, від випадкового пострілу було вбито одного пасажира. Нападники зламали сейф в вагоні, в якому перевозилися гроші, забрали гроші і втікли. Поліції з часом вдалося заарештувати нападників. За вироком суду четверо з них, в тому числі і Бісміл, були присуджені до смертної кари, інші отримали строки від чотирьох до чотирнадцяти років. Вирок стосовно Рама Прасада Бісміла було виконано у в'язниці міста Горакхпур 19 грудня 1927 року.[3] Коли Бісміла спитали, яким буде його останнє бажання, він відповів: «Я бажаю побачити британське панування викорененим».[2]

Творчість[ред. | ред. код]

Його поеми, присвячені самопожертві і батьківщині, відразу зробили його популярним. Говорять, що коли три відомих індійських активісти Бахагат Сінгх, Сукхдев Тхапар, Шіварам Райгуру (тепер вони символи індійських соціалістів і комуністів) у 1931 році йшли на ешафот, вони читали вірши Бісміла.[2]

Література[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. а б ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в K. C. Kanda. Masterpieces of Patriotic Urdu Poetry: Text, Translation, and Transliteration. — Sterling Publishers Pvt. Ltd., 2005. P. 107. ISBN 978 81 207 2893 6 (англ.)
  3. Bhawan Singh Rana. Chandra Shekhar Azad (An Immortal Revolutionary of India). — New Dehly, Diamond Pocket Books (P) Ltd., 2004. P. 43 — 48. (англ.) ISBN 81-288-0816-8