Реальний опціон
Реальний опціон (англ. Real options) дозволяє менеджерам приймати майбутні рішення, які змінюють вартість рішень з бюджетування капіталу, зроблених сьогодні. Реальні опціони подібні до фінансових опціонів пут і колл англ. Put and call тим, що вони дають власнику опціона право (але не зобов'язання) прийняти певне рішення. Різниця між ними полягає в тому, що реальні опціони базуються на реальних, а не на фінансових активах і залежать від майбутніх подій. Реальні опціони дають менеджерам гнучкість, яка дозволяє збільшити чисту теперішню вартість окремих інвестиційних проєктів.
Види реальних опціонів[ред. | ред. код]
- часові опціони - дають можливість відстрочення прийняття рішення, з метою дочекатися надходження додаткової інформації про прийняття рішення
- опціон на відмову - подібні до фінансових опціонів пут. Дають можливість відмовитися від проєкту, якщо таке рішення є оптимальним з точки зору грошових потоків кожної з альтернатив
- опціон на розширення - подібні до фінансових опціонів колл. Дають можливість компанії зробити додаткові інвестиції в проєкт, якщо це створить додаткову вартість
- опціони гнучкості - дають менеджерам можливість приймати рішення стосовно операційних параметрів проєкту, наприклад, змінювати ціну продукту або параметри виробництва продукту
- фундаментальні опціони - проєкти, які є опціонами самі по собі, оскільки грошові потоки залежать він цін на базовий актив. Наприклад, відкриття вугільної шахти залежить від ціни на вугілля і при достатньо низькій ціні шахту відкривати недоцільно.
Оцінка інвестиційних проєктів з реальними опціонами[ред. | ред. код]
Існує декілька підходів до оцінки проєктів з реальними опціонами:
- визначення вартості проєкту без опціону. У випадку, якщо вартість проєкту більше нуля без врахування опціону, проєкт є доцільним, оскільки вартість опціону завжди більша або рівна нулю
- використання "дерева рішень". Хоча даний метод не завжди дозволяє точно визначити вартість опціону, він дозволяє прийняти більш обґрунтоване рішення за рахунок аналізу послідовності рішень
- використання моделей оцінки опціонів. Цей метод вимагає застосування доволі складних математичних методів
Джерела[ред. | ред. код]
Ця стаття не містить посилань на джерела. (квітень 2010) |
![]() | Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. (квітень 2010) |