Реальний опціон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Реальний опціон (англ. Real options) дозволяє менеджерам приймати майбутні рішення, які змінюють вартість рішень з бюджетування капіталу, зроблених сьогодні. Реальні опціони подібні до фінансових опціонів пут і колл англ. Put and call тим, що вони дають власнику опціона право (але не зобов'язання) прийняти певне рішення. Різниця між ними полягає в тому, що реальні опціони базуються на реальних, а не на фінансових активах і залежать від майбутніх подій. Реальні опціони дають менеджерам гнучкість, яка дозволяє збільшити чисту теперішню вартість окремих інвестиційних проектів.

Види реальних опціонів[ред.ред. код]

  • часові опціони - дають можливість відстрочення прийняття рішення, з метою дочекатися надходження додаткової інформації про прийняття рішення
  • опціон на відмову - подібні до фінансових опціонів пут. Дають можливість відмовитися від проекту, якщо таке рішення є оптимальним з точки зору грошових потоків кожної з альтернатив
  • опціон на розширення - подібні до фінансових опціонів колл. Дають можливість компанії зробити додаткові інвестиції в проект, якщо це створить додаткову вартість
  • опціони гнучкості - дають менеджерам можливість приймати рішення стосовно операційних параметрів проекту, наприклад, змінювати ціну продукту або параметри виробництва продукту
  • фундаментальні опціони - проекти, які є опціонами самі по собі, оскільки грошові потоки залежать він цін на базовий актив. Наприклад, відкриття вугільної шахти залежить від ціни на вугілля і при достатньо низькій ціні шахту відкривати недоцільно.

Оцінка інвестиційних проектів з реальними опціонами[ред.ред. код]

Існує декілька підходів до оцінки проектів з реальними опціонами:

  • визначення вартості проекту без опціону. У випадку, якщо вартість проекту більше нуля без врахування опціону, проект є доцільним, оскільки вартість опціону завжди більша або рівна нулю
  • використання "дерева рішень". Хоча даний метод не завжди дозволяє точно визначити вартість опціону, він дозволяє прийняти більш обґрунтоване рішення за рахунок аналізу послідовності рішень
  • використання моделей оцінки опціонів. Цей метод вимагає застосування доволі складних математичних методів

Джерела[ред.ред. код]