Регіональний історико-краєзнавчий музей Гуцульщини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Історико-краєзнавчий музей Гуцульщини
48°09′20″ пн. ш. 24°49′51″ сх. д. / 48.15555555558377421° пн. ш. 24.83083333336077914° сх. д. / 48.15555555558377421; 24.83083333336077914Координати: 48°09′20″ пн. ш. 24°49′51″ сх. д. / 48.15555555558377421° пн. ш. 24.83083333336077914° сх. д. / 48.15555555558377421; 24.83083333336077914
Тип краєзнавчий і історичний
Тема Гуцульщина
Країна  Україна
Розташування смт Верховина,
Верховинський район,
Івано-Франківська область
Адреса 78700 вул. І. Франка, 5,
смт Верховина,
Верховинський р-н,
78700
Засновано 18 лютого 1938
Режим роботи Вихідний: понеділок
Години роботи: з 9:00 до 17:00
Обід: з 13:00 до 14:00
Фонд 1000
Сайт museum.if.ua/museums/r4/56.html
Регіональний історико-краєзнавчий музей Гуцульщини. Карта розташування: Івано-Франківська область
Регіональний історико-краєзнавчий музей Гуцульщини
Регіональний історико-краєзнавчий музей Гуцульщини (Івано-Франківська область)
Мапа

CMNS: Регіональний історико-краєзнавчий музей Гуцульщини у Вікісховищі

Істо́рико-краєзна́вчий музе́й Гуцу́льщини — краєзнавчий музей у смт Верховина Верховинського району Івано-Франківської області[1].

Історія[ред. | ред. код]

Втілював ідею створення регіонального краєзнавчого музею Гуцульщини в Жаб'є-Ільцях (нині Верховина) війт, депутат Польського сейму, суспільно-політичний діяч, етнограф-фольклорист, самобутній письменник Петро Шекерик-Доників[2].

У лютому 1934 року засновано Комітет будівництва цього музею. За його задумом, музей мав стати базою для наукових досліджень Гуцульщини та Східних Карпат загалом. Земельна ділянка під музей обійшлася в 13 000 злотих. Будівництво розпочалося на початку 1936 року. Фінансово допомагали польські інституції.

Відкриття будинку відбулося 18 лютого 1938 року. В структурі будівлі було вісім кімнат для науковців, кухня, ванна, пральня, двокімнатна метеорологічна вежа, кілька виставкових залів, а також лекційно-театральний зал зі сценою.

Опис[ред. | ред. код]

Основні напрями музею: поповнення фондів, науково-видавнича та екскурсійно-пошукова діяльність, дослідження і популяризація матеріальних і духовних пам'яток гуцулів.

Музей складався з відділів:

  • природничого, що охоплював збірки геологічні та мінералогічні, ботанічні, зоологічні;
  • етнографічного, в якому було представлено сільськогосподарські знаряддя, домашній посуд, різьблені скрині, керамічні вироби, образи, мальовані на склі, кахлі, різьбу по дереву, писанки тощо.

У музеї працювала бібліотека, в якій нараховувалось 1000 томів.

Одночасно з регіональним краєзнавчим музеєм будували комплекс для цілорічного обслуговування метеорологічної обсерваторії, турбазу та приміщення для допоміжних служб.

Розробляли й фінансували будівництво Польща, Англія і Франція.

Вчені проводили астрономічні дослідження. Багатий матеріал вони публікували у наукових працях. Архіви після 1939 року не збереглися. Початок Другої світової війни перервав спостереження. Частково їх відновили в 1940 і 1941 роках київські астрономи.

З приходом радянської влади в будинку музею розмістилися прикордонники. Після війни будинок підпалили, а стіни потім розібрали.

Згодом музей відновили. 31 грудня 2004 року урочисто відкрили першу експозицію. 9 лютого 2007 року музей став філіалом обласного краєзнавчого музею. На сьогодні відкрито п'ять виставкових залів. Експозиція знайомить відвідувачів з природою, історією, культурою, побутом і мистецтвом Гуцульщини, а також з діяльністю гуцульських товариств та інших культурологічних організацій.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]