Резонансний інвертор

Термін резонансний інвертор об'єднує досить різноманітні схеми, загальною рисою яких є коливальний характер електромагнітних процесів. Тому до резонансних інверторів відносять і звичайний паралельний інвертор, який працює не в аперіодичному, а в коливальному режимі. Послідовний інвертор, який зазвичай працює в коливальному режимі, теж стосується резонансних інверторів. У той же час, коливальний характер електромагнітних процесів навіть у звичайному паралельному інверторі призводить до суттєвих відмінностей у роботі схеми, порівняно зі звичайним режимом. Принциповою перевагою будь-якого резонансного інвертора є сприятлива для роботи тиристорів, куполоподібна форма анодного струму, що призводить до істотного зниження комутаційних втрат завдяки перемиканню при низькому значенні струму, і дозволяє відчутно підвищити граничну частоту перетворювача.^[1]

Паралельний резонансний інвертор

Складники схеми

4 робочих тиристори, зібраних за однофазною мостовою схемою, в діагональ змінного струму вмикається коло навантаження, комутаційна індуктивність виноситься в коло постійного струму. Параметри опору навантаження, а також комутуючі елементи вибираються з умови забезпечення коливального характеру зміни струму навантаження. Максимальна напруга на конденсаторі при перезаряді, має бути більше за напругу джерела постійної напруги.

Спосіб роботи

При відпиранні тиристорів $VS2$ і $VS3$ (момент $\vartheta _{1}$ на часовій діаграмі) комутуючий конденсатор С заряджається від джерела постійної напруги $E_{d}$ . Параметри елементів схеми вибираються таким чином, щоби заряд конденсатора відбувався за коливальним законом і струм тиристорів спадав до нуля (момент $\vartheta _{2}$ ) раніше миті відпирання наступної пари тиристорів (момент $\vartheta _{3}$ ). Протягом інтервалу $\vartheta _{2}$ … $\vartheta _{3}$ жоден з тиристорів не проводить струм і вхідний струм $i_{d}$ дорівнює нулю. Напруга на тиристорах $VS2$ і $VS3$ при цьому, дорівнює половині різниці напруги джерела живлення $E_{d}$ і комутуючого конденсатора $U_{c}$ . Напруга uc на проміжку $\vartheta _{2}$ … $\vartheta _{3}$ повинна перевищувати $E_{d}$ , щоби напруга на тиристорах $VS2$ і $VS3$ протягом цього інтервалу залишалася негативною.

У мить $\vartheta _{3}$ відпираються тиристори $VS4$ і $VS1$ і до тиристорів $VS2$ і $VS3$ прикладається напруга $U_{c}$ . Конденсатор перезаряджається, і напруга на тиристорах $VS2$ і $VS3$ змінює полярність. Кут запирання тиристорів $\beta$ складається з двох складових: кута непровідності тиристорів інвертора $\beta _{1}$ і власне кута запирання $\beta _{2}$ . У мить часу $\vartheta _{4}$ струм крізь тиристори $VS4$ і $VS1$ припиняється і напруга на комутуючому конденсаторі змінюється за таким же законом, що і в проміжку $\vartheta _{2}$ … $\vartheta _{3}$ . При відкриванні тиристорів $VS2$ і $VS3$ (мить $\vartheta _{5}$ ) цикл роботи інвертора повторюється.

Деякі параметри схеми та її елементів

Кут провідності тиристорів:

\lambda ={\frac {\omega }{\omega _{0}}}\pi ={\frac {pi}{\sqrt {{\frac {1}{F}}-{\frac {B^{2}}{4}}}}}

;

де $B={\frac {1}{\omega Cr_{n}}}-$ коефіцієнт навантаження; $F=\omega ^{2}{\frac {L_{H}L_{d}C}{L_{d}+L_{H}}}-$ частотний коефіцієнт. Середнє значення вхідного струму:

I_{d}={\frac {1}{\pi }}\int _{0}^{\lambda }I_{m}\sin({\frac {\pi }{\lambda }})\vartheta d\vartheta ={\frac {2\lambda I_{m}}{\pi ^{2}}}

У режимі переривчастого вхідного струму напруга на навантаженні, комутуючому конденсаторі і на тиристорах залежить не тільки від параметрів навантаження, робочої частоти, величини ємності комутуючого конденсатора, але також і від величини кута провідності $\lambda$ . Максимальні значення прямої і зворотної напруги на тиристорах можна визначити:

{\text{U}}_{\text{пр.max}}\approx {\sqrt {2}}U_{H}

{\text{U}}_{\text{зв.max}}\approx {\sqrt {2}}U_{H}\sin \beta _{2}

Порівняння характеристик паралельного інвертора струму і резонансного паралельного інвертора показує, що характер основних залежностей в обох інверторах приблизно однаковий. У резонансному інверторі швидкість наростання струму тиристора порівняно мала, оскільки форма імпульсу струму синусоїдальна, і тому не потрібно спеціальних пристроїв для обмеження $di/dt$ . Тому резонансний інвертор може бути використаний за більш високої вихідної частоти. Крім того, в резонансному інверторі можна отримати великі значення кутів запирання.

Послідовний інвертор з відкритим входом без зворотних діодів

Принцип роботи даного інвертора полягає в наступному. При подаванні керувального сигналу на тиристор $VS1$ останній відпирається і конденсатор С починає заряджатися від джерела постійної напруги таким чином, що його верхня (за схемою) обкладка отримує позитивний потенціал. Наступного півперіоду, відпирається тиристор $VS2$ і конденсатор $C$ розряджається крізь ланцюг ${\text{R}}_{\text{Н}}L_{2}$ . Таким чином, крізь навантаження протікає змінний струм.

Параметри елементів схеми зазвичай підбираються таким чином, щоби струм тиристора протягом всього міжкомутаційного проміжку, змінювався за коливальним законом, тобто, в мить комутації напруга на дроселі була б більше напруги джерела живлення ( $U_{L}>U_{d}$ ). Якщо дана нерівність не буде виконуватися, то під час відпирання чергового тиристора, струм тиристора що проходив раніше не закриється і джерело живлення виявиться замкненим накоротко. Зазначена нерівність має зберегтися протягом деякого часу, достатнього для відновлення керованості тиристорів.

Однофазний півмостовий резонансний інвертор зі зворотними діодами

Необхідною умовою для нормальної роботи схеми є коливальний характер електромагнітних процесів, який має бути забезпечений при виборі параметрів комутуючого контуру $L,C$ . Робота схеми відбувається наступним чином: у разі вмикання тиристора $VS2$ , комутуючий конденсатор $C$ заряджається крізь дросель $L$ . Завдяки коливальному характеру процесу заряду, зарядний струм має куполоподібну форму і до миті закінчення зарядної півхвилі, ємність $C$ заряджається до напруги, приблизно вдвічі більшої, за напругу на конденсаторі фільтра $C_{\text{ф1}}$ . Тому по закінченню зарядної півхвилі, ємність $C$ розряджається назад на ємність фільтра $C_{\text{ф1}}$ крізь діод $VD2$ . Спад напруги на діоді є зворотним для раніше увімкненого тиристора $VS2$ , що і забезпечує відновлення його керованості, за умови, що тривалість протікання струму крізь діод достатня для відновлення керованості тиристора $VS2$ . Тут слід зазначити, що через малу зворотну напругу (близько 1 вольта), прикладену до раніше увімкненого тиристора, час відновлення його керованості може збільшуватися в 3 — 5 разів порівняно з класифікаційним. Для зменшення цього часу треба збільшувати зворотну напругу на тиристорі. Це можна зробити, наприклад, за рахунок увімкнення декількох діодів послідовно. При вмиканні тиристора $VS1$ весь процес повторюється, але з іншою полярністю. Таким чином, на ємності $C$ утворюється напруга приблизно синусоїдальної форми, частота якої вдвічі менша власної частоти комутуючого контуру $LC$ .

Цінною властивістю схеми, є відносно жорстка зовнішня характеристика інвертора, що пояснюється можливістю двобічного обміну енергією між комутаційним конденсатором і джерелом живлення. Тому інвертори такого типу нормально працюють і в режимі холостого ходу.

Півмостова схема резонансного інвертора, розглянута вище, не є єдиним варіантом, як і інші види інверторів, резонансний інвертор із зворотними діодами, загалом, може бути реалізований за будь-якою відомою схемою випрямлення. На практиці-ж, знайшли застосування лише однофазні схеми, зокрема, однофазна мостова схема.^[2]

Див. також

Примітки

↑ 5 РЕЗОНАНСНЫЙ ИНВЕРТОР. literaturki.net. Архів оригіналу за 8 листопада 2016. Процитовано 6 листопада 2016.
↑ 5.2 Принцип действия и основные соотношения для однофазного полумостового резонансного инвертора с обратными диодами. literaturki.net. Архів оригіналу за 10 листопада 2016. Процитовано 6 листопада 2016.

Література

В. С. Руденко, В. Я. Ромашко, В. Г. Морозов. Перетворювальна техніка. Частина 1: Підручник. — К.: ІСДО, 1996. — 262 с.
Горбачёв Г. Н., Чаплыгин Е.Е Промышленная электроника. — М:. Энергоатомиздат , 1988 — 320c.
Криштафович А. К., Трифонюк В. В. Основы промышленной электроники. перераб. и доп. — М.: Высш. шк., 1985. — 287 с.

Посилання

[1] 5 РЕЗОНАНСНЫЙ ИНВЕРТОР. literaturki.net. Архів оригіналу за 8 листопада 2016. Процитовано 6 листопада 2016.

[2] 5.2 Принцип действия и основные соотношения для однофазного полумостового резонансного инвертора с обратными диодами. literaturki.net. Архів оригіналу за 10 листопада 2016. Процитовано 6 листопада 2016.

[1]

[2]

Резонансний інвертор

Статус версії сторінки

Зміст

Паралельний резонансний інвертор

Складники схеми

Спосіб роботи

Деякі параметри схеми та її елементів

Послідовний інвертор з відкритим входом без зворотних діодів

Однофазний півмостовий резонансний інвертор зі зворотними діодами

Див. також

Примітки

Література

Посилання

Навігаційне меню

Резонансний інвертор

Паралельний резонансний інвертор

Складники схеми

Спосіб роботи

Деякі параметри схеми та її елементів

Послідовний інвертор з відкритим входом без зворотних діодів

Однофазний півмостовий резонансний інвертор зі зворотними діодами

Див. також

Примітки

Література

Посилання

Навігаційне меню

Пошук