Рейнджер-1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рейнджер-1
Ranger Block 1 scientific experiments.jpg
Схема космічного апарата Рейнджер-блок 1. (НАСА)
Основні параметри
COSPAR ID 1961-021A
NORAD ID 00173
Тип апарата дослідницький
Штучний супутник Землі
Обертів 111
Дата запуску 23 серпня 1961, 10:04 UTC
Ракета-носій Атлас-Аджена Бі
Номер запуску 111D/AA1
Космодром Мис Канаверал, СК-12
Тривалість польоту 6,89 доби
Схід з орбіти 30 серпня 1961
Технічні параметри
Маса 306 кг
Джерела живлення сонячні батареї
Прилади
Прилади спектрометр, магнітометр, аналізатор електростатичного заряду, два детектора енергетичних частинок, детектор космічних променів, детектор космічного пилу, лічильники сцинтиляцій

Рейнджер-1 — американський безпілотний космічний апарат, призначений для випробування ракети-носія Атлас-Аджена і обладнання космічного апарата при підготовці польоту для отримання зображення поверхні Місяця з високою роздільною здатністю до зіткнення апарата з поверхнею. Додатковим завданням було вивчення космічних променів у міжпланетному просторі. Перший з двох апаратів блоку 1.

Опис[ред.ред. код]

Апарати блоку 1 мали шестикутну базу діаметром 1,5 м, до якої кріпилася конусоподібна структура з алюмінієвих стійок висотою 4 м. Дві панелі сонячних батарей розмахом 5,2 м кріпилися знизу до бази. Спрямована антена з високим коефіцієнтом підсилення була прикріплена знизу до бази.

Наукове та інше обладнання встановлювались в базі і башті. Серед обладнання Рейнджера-1 були:

Система зв'язку:

  • спрямована антена з високим коефіцієнтом підсилення,
  • неспрямована антена з середнім коефіцієнтом підсилення,
  • два передавача: один потужністю 0,25 Вт з частотою 960,1 МГц, другий потужністю 3 Вт з частотою 960,05 МГц

Живлення забезпечували 8680 сонячних елементів у двох панелях, срібноцинкові акумуляторні батареї масою 57 кг і маленькі батареї для деяких приладів.

Орієнтацію забезпечували напівпровідникове реле часу, сонячні й земні сенсори, реактивні двигуни крену і повороту.

Температура регулювалась пасивним способом з використанням золотого напилення, білої фарби і полірованої алюмінієвої поверхні.

Політ[ред.ред. код]

Рейнджер-1 було успішно запущено 23 серпня 1961, апарат вийшов на низьку опорну орбіту, через збій в роботі Аджени-Бі не вийшов на заплановану навколоземну орбіту 60 000 × 100 000 км для випробування схеми польоту і перевірки роботи систем. Апарат відокремився від розгінного блоку на низькій опорній орбіті

30 серпня Рейнджер-1 згорів у атмосфері.

Політ був частково успішним — вдалося перевірити роботу більшості обладнання, але було отримано мало наукової інформації.

Джерела[ред.ред. код]