Рейнджер-9

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рейнджер-9
Ranger 6789.svg
Схема космічного апарата Рейнджер-блок 3
Основні параметри
COSPAR ID 1965-023A
NORAD ID 01294
Тип апарата дослідницький
Дата запуску 21 березня 1965, 21:37 UTC
Ракета-носій Атлас-Аджена Бі
Номер запуску
  1. 204D (AA14)
Космодром Мис Канаверал, СК-12
Тривалість польоту 64,5 годин
Технічні параметри
Маса 367 кг
Джерела живлення сонячні батареї
Посадка на небесне тіло
Небесне тіло Місяць
Дата і час посадки 24 березня 1965, 14:08:19.994 UTC
Місце посадки кратер Альфонс 12°50′ пд. ш. 2°22′ зх. д. / 12.83° пд. ш. 2.37° зх. д. / -12.83; -2.37 (Рейнджер-9)

Рейнджер-9 — американський безпілотний космічний апарат, призначений для передачі зображень місячної поверхні з високою роздільною здатністю впродовж останніх хвилин польоту до зіткнення з поверхнею.

Четвертий з чотирьох апаратів блоку 3.

Опис[ред.ред. код]

Апарати блоку 3 висотою 3,6 м мали шестикутну базу діаметром 1,5 м. До бази кріпилися рушійна установка, джерело живлення, башта у формі зрізаного конуса використовувалася для розміщення 6-ти телекамер. На вершині башти розташовувалася циліндрична частково ненаправлена антена. Спрямована антена з високим коефіцієнтом підсилення, що розкривалася в польоті, була прикріплена знизу до бази.

Дві панелі сонячних батарей довжиною шириною 73,9 см і довжиною 153,7 см загальним розмахом 4,6 м, що розкривалися в польоті, опозитно кріпилися знизу до бази.

Корекція траєкторії польоту здійснювалась однокомпонентним двигуном тягою 224 Н.

Орієнтацію у 3-ох площинах забезпечували 12 газових мікродвигунів, 3 гіроскопа, 4 головні і 2 додаткові сонячні й 1 земний сенсори,

Живлення забезпечували 9792 сонячні елементи у двох панелях загальною площею 2,3 м³, потужністю 200 Вт. Дві срібноцинкові акумуляторні батареї ємністю 1,2 кВт-год з номінальною напругою 26,5 В забезпечувала окрему роботу системи зв'язку або телевізійних камер впродовж 9 годин. Дві срібноцинкові акумуляторні батареї ємністю 1 кВт-год використовувалися для живлення інших систем апарата.

Апарат мав 6 телевізійних камер.

Система зв'язку:

  • параболічна спрямована антена з високим коефіцієнтом підсилення,
  • циліндрична частково ненаправлена антена з низьким коефіцієнтом підсилення,
  • передавачі:
  • телевізійний потужністю 60 Вт з частотою 959,52 МГц;
  • телевізійний потужністю 60 Вт з частотою 960,05 МГц;
  • потужністю 3 Вт з частотою 960,58 МГц.

Обладнання перетворювало відеосигнал у радіохвилі і передавало за допомогою антени з високим коефіцієнтом підсилення.

Політ[ред.ред. код]

Рейнджер-9 було успішно запущено 21 березня 1965, о 21:37 UTC, на низьку опорну орбіту висотою 185 км. Розгінний блок увімкнув двигун на 90 секунд і вивів апарат на траєкторію зіткнення з Місяцем. Через 70 хвилин після запуску Рейнджер-9 відокремився від Аджени і розкрив панелі сонячних батарей, увімкнув систему орієнтації і почав передачу даних параболічною спрямованою антеною з високим коефіцієнтом підсилення замість циліндричної частково ненаправленої антени з низьким коефіцієнтом підсилення

Точність виведення апарата дозволила перенести корекцію орбіти з 22 на 23 березня.

23 березня 1965, о 12:03 UTC, Рейнджер-9 почав корекцію орбіти. Після орієнтації, о 12:30 UTC, двигун увімкнувся на 31 секунду. О 13:30 UTC апарат закінчив маневр і змінив орієнтацію.

24 березня 1965, о 13:31 UTC, Рейнджер-9 зорієнтував камери у напрямку руху траєкторією зіткнення для збільшення чіткості зображення.

О 13:49:41 UTC, на висоті 2363 км від поверхні Місяця телекамера почала передачу зображень. Упродовж 19 хвилин було надіслано 5 814 якісних контрастних знімків. Останній знімок, отриманий до зіткнення, мав роздільну здатність 0,3 м.

24 березня 1965, о 14:08:19.994 UTC, після 64,5 годин польоту на швидкості 2,67 км/с апарат зіткнувся з поверхнею Місяця у кратері Альфонс 12°50′ пд. ш. 2°22′ зх. д. / 12.83° пд. ш. 2.37° зх. д. / -12.83; -2.37 (Рейнджер-9), що було виявлено під час польоту Lunar Reconnaissance Orbiter'а.

Джерела[ред.ред. код]

Шаблон:Космічні запуски 1965