Решітчастий лабіринт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Paranasal Sinuses ant.jpg
Фронтальний вигляд навколоносових пазух
Ethmoid bone front.png
Лабіринти решітчастої кістки
Деталі
Нерв Задній решітчастий нерв
Ідентифікатори
Латина labyrinthus ethmoidalis,
cellulae ethmoidales,
labyrinthi ethmoidales
MeSH D005005
TA98 A06.1.03.005
TA2 728 і 3180
FMA 84115[1]
Анатомічна термінологія

Решітчастий лабіринт[2] (лат. labyrinthus ethmoidalis) — парна складова решітчастої кістки мозкового черепа, складається з двох кісткових мас, розташованих обабіч перпендикулярної пластинки. Заглибини (комірки) обох лабіринтів називаються решітчасті комірки[3] (cellulae ethmoidales), вони є однією з чотирьох парних навколоносових пазух. Розміри і кількість їх можуть різнитися[4]. Залежно від розташування виділяють передню і задню групи комірок[5]. Комірки решітчастої кістки формують пазухи разом з прилеглими ділянками лобової, верхньощелепних, слізних, клиноподібної і піднебінних кісток. Розташовані між верхніми частинами порожнини носа й очними ямками, відділені від них тонкими кістковими пластинками[6].

Групи комірок[ред. | ред. код]

Групи решітчастих комірок відкриваються в носові ходи[6].

Ці дві групи розділені базальною пластинкою (lamella basalis). Вона є однією з багатьох кісткових перегородок і більшою частиною поміщається всередині решітчастого лабіринту. Медіально пластинка переходить у кісткову частину середньої раковини[7].

Комірки Галлера[ред. | ред. код]

Комірки Галлера, інфраорбітальні решітчасті комірки чи максило-етмоїдальні комірки (cellulae ethmoidales infraorbitales) — комірки, розташовані нижче очних ямок латеральніше очноямкової пластинки решітчастої кістки (lamina papyracea). Можуть йти догори від передніх чи задніх груп решітчастих комірок. Названі на честь швейцарського анатома Альбрехта фон Галлера.

Іннервація[ред. | ред. код]

Решітчасті комірки іннервуються сенсорними волокнами від переднього і заднього решітчастих нервів, а також очноямковими гілками крилоподібного ганглія, що проводять постгангліонарні парасимпатичні нервові волокна з лицевого нерва для забезпечення секреції слизу.

Розвиток[ред. | ред. код]

Комірки решітчастої кістки відсутні на момент народження, але можуть бути виявлені ближче до 2 років засобами КТ[8].

Клінічне значення[ред. | ред. код]

Запалення слизової оболонки лабіринту (етмоїдит) і етмоїдальна карцинома, поширюючись догори, можуть спричинити менінгіт чи лікворею, а поширюючись латерально — екзофтальм і диплопію[9].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Foundational Model of Anatomy
  2. Черкасов В. Г. та ін. Решітчаста кістка // Міжнародна анатомічна термінологія (латинські, українські, російські та англійські еквіваленти) / Під ред. проф. В. Г. Черкасова. — Вінниця : Нова книга, 2010.
  3. Черкасов В. Г. та ін. Ніс // Міжнародна анатомічна термінологія (латинські, українські, російські та англійські еквіваленти) / Під ред. проф. В. Г. Черкасова. — Вінниця : Нова книга, 2010.
  4. Illustrated Anatomy of the Head and Neck, Fehrenbach and Herring, Elsevier, 2012, page 64
  5. St-Amant, Maxime. Ethmoidal air cells | Radiology Reference Article | Radiopaedia.org. radiopaedia.org (англ.). 
  6. а б Otorhinolaryngology, Head and Neck Surgery, Anniko, Springer, 2010, page 188
  7. Hechl, Peter S.; Setliff, Reuben C.; Tschabitscher, Manfred (1997). Endoscopic Anatomy of the Paranasal Sinuses (англ.). Springer Vienna. с. 9–28. ISBN 978-3-7091-7345-9. doi:10.1007/978-3-7091-6536-2_2. 
  8. Moore, K.L Et al(2014). Clinically Oriented Anatomy. Baltimore: Page960
  9. Human Anatomy, Jacobs, Elsevier, 2008, page 210

Посилання[ред. | ред. код]