Решітчаста кістка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Решітчаста кістка
Gray149.png
Решітчаста кістка, вигляд зверху
Ethmoid bone front.png
Решітчаста кістка, вигляд спереду
Латинська назва os ethmoidale

Commons-logo.svg Решітчаста кістка у Вікісховищі

Решітчаста кістка (позначена червоним)

Реші́тчаста кістка[1], гіперкорекційний варіант ґратчаста кістка (лат. os ethmoidale) — непарна кістка мозкового черепа. Утворює покрівлю носової порожнини. Латинська назва походить від грец. ἠθμός («сито», «решето»).

Анатомія[ред. | ред. код]

Розташована решітчаста кістка між очноямковими частинами лобової кістки і спереду від клиноподібної кістки. Решітчаста кістка складається з трьох частин:

  • дірчастої пластинки (lamina cribrosa ossis ethmoidalis);
  • перпендикулярної пластинки (lamina perpendicularis ossis ethmoidalis);
  • парного решітчастого лабіринту (labyrinthus ethmoidalis).

Більша частина решітчастої кістки розташована в носовій порожнині.

Дірчаста пластинка кістки розташована горизонтально, заходить у решітчасту вирізку лобової кістки й утворює верхню стінку носової порожнини. Назву пластинка отримала через те, що має близько 40 маленьких отворів, крізь які з носової порожнини черепа проходять волокна нюхових нервів та маленькі судини. Перпендикулярна пластинка відходить під прямим кутом від горизонтально розташованої дірчастої пластинки і має дві частини: верхню, що виступає над горизонтальною пластинкою й утворює випин — півнячий гребінь (crista galli), і нижню — видовжену, що опускається в порожнину носа і бере участь разом з лемешем у формуванні кісткової перегородки носа. Решітчасті лабіринти розташовані по обидва боки від перпендикулярної пластинки і складаються з великої кількості решітчастих комірок, що містять повітря, вони сполучаються між собою і з носовою порожниною. Разом з прилеглими відростками лобової, верхньощелепної, слізної, клиноподібної і піднебінної кісток лабіринт решітчастої кістки утворює решітчасті пазухи. Решітчасті комірки вистелені слизовою оболонкою, їх поділяють на передні, що відкриваються в середній носовий хід, середні і задні, що відкриваються у верхній носовий хід. На присередній стінці лабіринту, яка утворює бічну стінку носової порожнини, є ребристі відростки — верхні носові раковини та середні носові раковини. Бічна стінка решітчастого лабіринту називається очноямковою пластинкою, тому що утворює більшу частину присередньої стінки очної ямки.

Функції[ред. | ред. код]

Роль у магніторецепції[ред. | ред. код]

Докладніше: Магніторецепція

Деякі птахи та інші мандрівні тварини мають відклади біологічного магнетиту в решітчастій кістці, що дозволяє їм відчувати напрямок силових ліній магнітного поля Землі. У людей теж присутні включення магнетиту, але вони мають розглядатися як рудимент[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Методичний посібник для самостійного вивчення анатомії людини
  2. Baker, R. Robin; Mather, Janice G.; Kennaugh, John H. (1983). Magnetic bones in human sinuses. Nature 301 (5895): 78–80. doi:10.1038/301078a0. 

Джерела[ред. | ред. код]