Роберт I (король Франції)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Роберт I
Robert I de France.jpg
Король західних франків
Правління 922-923
Коронація 29 червня 922
Попередник Карл III Простакуватий
Наступник Рауль I
Біографічні дані
Народження 15 серпня 866(0866-08-15)
Анже, Анже Луара Метрополь[d], Мен і Луара
Смерть 15 червня 923(0923-06-15) (56 років)
Суассон
Дружина Адель дю Мен
Другий шлюб Беатріса де Вермандуа
Діти Адель, Емма, Гюго, Рішільд
Династія Робертіни
Батько Роберт IV Сильний
Мати Аделаїда Турська
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Роберт I (фр. Robert I, 15 серпня 866 - 15 червня 923, загинув у бою[1]) — молодший син графа Анжуйського Роберта IV Сильного, брат Еда Французькогокороль Західного Франкського королівства (обраний у 922 році).

Біографія[ред.ред. код]

Після отримання титулу герцога Франкського в 892 році від свого брата Еда, був поставлений ним на чолі багатьох графств, включаючи Паризьке графство та Нейстрійську марку. Роберт також був комендатором багатьох абатств. Після смерті його брата в 898 році він не висував претензій на французьку корону, але визнав право на неї за каролінзьким королем Карлом III Простим, який, у свою чергу, згідно зі свідоцтвами Ріше Реймського (фр. Richer de Reims), утвердив Роберта як герцога Франкського. Роберт продовжував захищати північ Франції від атак норманів.

Мир між Карлом III та Робертом тривав до 921 року. Духовенство та знать ставали дедалі незадоволенішими правлінням Карла III, який зробив своїм фаворитом графа Аганона (фр. Haganon) (можливо також існування політичного приводу[2]).

За підтримки знаті Роберт напав на Карла, який втік у Лотарингію. Роберт був коронований королем Франції в Реймсі архієпископом Санським Готьє (фр. Gautier) у неділю, 30 червня 922 року. Карл зібрав армію і напав на Роберта. 15 червня 923 року, Роберт був убитий прапороносцем Карла Фюльбером (фр. Fulbert)[3] під час Битви при Суассоні. Згідно з деякими джерелами (наприклад, за свідоцтвом Адальберта Магдебурзького, продовжувача хронік Регінона Прюмського (фр. Réginon de prüm), Роберт був вбитий безпосередньо Карлом[4].

Попри загибель Роберта, завдяки холоднокровності його сина Гуго, перемогу в битві святкував клан Робертинів і Карл не зміг відвоювати французьку корону. Після битви королівська знать обрала Рауля, герцога Бургунського, зятя Роберта I, королем франків. Він був коронований 13 липня 923 року.

Діти[ред.ред. код]

Від першої шлюбу з Адель дю Мен (фр. Aélis/Adèle du Maine):

Від другого шлюбу з Беатріс де Вермандуа (фр. Béatrice de Vermandois), дочкою Герберта I, графа Вермандуа:

Посилання[ред.ред. код]

  1. Генеалогія Роберта I на сайті Середньовічних земель
  2. Cf. Carlrichard Brühl, Naissance de deux peuples : Français et Allemands, Fayard, 1994, pp. 197-198.
  3. Згідно з хроніками Адемара Шабанського (Adémar de Chabannes), створеними приблизно на сто років пізніше: Histoire Gallica, мал.101 с.79 3 виноска знизу: « Fulbertus Rodbertum regem per medium cerebri dividendo confodit ».
  4. Auguste Alphonse Étienne-Gallois, історик La Champagne et les derniers Carlovingiens 1853, c.67
Попередник
Карл III Простакуватий
Blason pays fr FranceAncien.svg Король західних франків
922-923
Blason pays fr FranceAncien.svg Наступник
Рауль I