Санс (Йонна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Санс
Sens

Hotel de Vville, Sens-7003.jpg

Blason sens.svg 
Країна Франція Франція
Регіон Бургундія-Франш-Конте 
Департамент Йонна 
Округ Санс
Кантон Сан-Норд-Ест, Санз-Уест, Сан-Сюд-Ест
Код INSEE 89387
Поштові індекси 89100
Координати 48°14′51″ пн. ш. 3°17′16″ сх. д.H G O
Висота 62 - 205 м.н.р.м.
Площа 21,91 км²
Населення 25 146 (2011-01-01)
Густота 1147,7 ос./км²
Розміщення
Санс (Йонна). Карта розташування: Франція
Санс (Йонна)
Влада
Мер
Мандат
Marie-Louise Fort
2014-2020
Офіційна сторінка 

Санс (фр. Sens) — місто та муніципалітет у Франції, у регіоні Бургундія-Франш-Конте, департамент Йонна. Населення — 25 146 осіб (2011)[1].

Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 100 км на південний схід від Парижа, 170 км на північний захід від Діжона, 55 км на північний захід від Осера.

Географія[ред. | ред. код]

Санс розташований на крайній півночі Бургундії, де межує з трьома іншими регіонами — Іль-де-Франс, Шампань-Арденни та Центр-Долина Луари. Місто перетинають річки Йонна і Ванн.

Історія[ред. | ред. код]

Античність[ред. | ред. код]

За часів Римської імперії місто можливо носило назву Агедінк (лат. Agedincum). Агедінк кілька разів згадує Юлій Цезар на сторінках свого твору «Записки про галльську війну». Але існують суперечки, що так міг називатися Провен. Сучасна назва походить від імені галльського племені Сенонів, яке очолював Бренн.

В місті збереглися обидві головні вулиці — декуманус і кардо, та частина римської стіни. Також залишилися сліди дренажів, зроблених римлянами на зразок артезіанських свердловин для підняття води. Їх призначенням було живлення акведуку.

Середньовіччя[ред. | ред. код]

В середні віки Санс відігравав важливу релігійну роль — в місті перебувала резиденція архієпископа, який вважався приматом Галлії та Німеччини. Турботами прелатів в місті було побудовано п'ять абатств і велика соборна церква св. Стефана - один з перших пам'ятників готичного стилю. Поруч із собором зберігся палац архієпископів.

Демографія[ред. | ред. код]

Динаміка населення (INSEE[3] і Cassini[4] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[5]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 12 580 2395 1736 3235 3161 1878 175
Жінки 14 382 2196 1797 3412 3401 3083 493


Економіка[ред. | ред. код]

2010 року серед 15 405 осіб працездатного віку (15—64 років) 10 825 були активними, 4580 — неактивними (показник активності 70,3%, у 1999 році було 71,6%). З 10 825 активних мешканців працювали 8804 особи (4544 чоловіки та 4260 жінок), безробітними було 2021 (962 чоловіки та 1059 жінок). Серед 4580 неактивних 1194 особи були учнями чи студентами, 1389 — пенсіонерами, 1997 були неактивними з інших причин[6].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 12054 оподатковані домогосподарства у яких проживали 25401,5 особи, медіана доходів виносила 15 607 євро на одного особоспоживача[7]

Сусідні муніципалітети[ред. | ред. код]

Rose des vents Сен-Мартен-дю-Тертр Сен-Дені-ле-Сан Сен-Клеман Rose des vents
Сен-Мартен-дю-Тертр N Сен-Клеман
W    Санс    E
S
Парон Майо Мале-ле-Гран

Міста-побратими[ред. | ред. код]

Галерея зображень[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]


Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кількість населення у 2011 році. INSEE. Процитовано 28 вересня 2014. (фр.)
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. Sens sur le site de l'Insee, наведено за французькою вікіпедією
  4. Sens sur le site de Cassini, наведено за французькою вікіпедією
  5. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.). INSEE. Архів оригіналу за 2012-09-04. Процитовано 2011-06-27. 
  6. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 15 листопада 2013.  (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
  7. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013.  Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.