Ідеальний розчин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Розчин ідеальний (рос. раствор идеальный, англ. ideal solution, нім. Ideallösung f) – розчин, в якому коефіцієнти активності кожного з компонентів дорівнюють одиниці. Молекули в ньому взаємодіють виключно однаковим способом, а всі міжмолекулярні сили — розчинник-розчинник, розчинник-розчинене і розчинене-розчинене є еквівалентними. Його утворення не супроводжується зміною енергії. Підпорядковується законові Рауля. Реальні розчини поводяться як ідеальні тільки коли вони дуже розведені.

ІНШІ ЗНАЧЕННЯ[ред.ред. код]

  • Твердий чи рідкий розчин, термодинамічна активність кожного з компонентів якого є пропорційною до його мольної частки.
  • В електрохімії — розчин, для якого електрохімічний потенціал можна виразити через концентрацію (cB), тобто для якого виконується рівняння:

μB= μBo + RTln (cB/cBo) + zBFФ,

де μB — електрохімічний потенціал йона В, μBo — його стандартне значення, Ф — електричний потенціал у заданій точці розчину, zB — заряд йона(позитивний для катіона, негативний для аніона), cBo — стандартна концентрація.

Дивись також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]