Рудковецьке городище

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рудковецьке городище
Вал Рудковецького городища.png
48°38′21″ пн. ш. 27°21′45″ сх. д. / 48.63917° пн. ш. 27.36250° сх. д. / 48.63917; 27.36250Координати: 48°38′21″ пн. ш. 27°21′45″ сх. д. / 48.63917° пн. ш. 27.36250° сх. д. / 48.63917; 27.36250
Тип: Городище
Датування: VIII-VII століття до н. е.
Країна: Україна Україна
Регіон: Хмельницька область
Населений пункт: Рудківці
Археологічна культура: чорноліська
Дата дослідження: 1972–1980
Дослідники: Винокур І.С., Гуцал А.Ф.
Рудковецьке городище is located in Україна
Рудковецьке городище
Рудковецьке городище

Рудковéцьке городи́ще  — городище чорноліського типу (VIII–VII століття до нашої ери) на Середньому Подністров'ї . Фортифікації городища займають стрімкий схил долини р. Матірки і плато над Дністром в межах с. Рудківці Новоушицького району Хмельницької області. Досліджувалось з 1972 по 1980 рр. науковцями і студентами Кам'янець-Подільського педагогічного інституту під керівництвом І. С. Винокура. Городище було одним із потужних адміністративних, соціально-економічних і культурних центрів регіону. Матеріальна культура городища представлена залишками житлових будівель з глинобитними печами, знаряддями праці із заліза, кістки та каменю, багатим набором керамічного посуду[1].

На городище в с. Рудківці у 2010 р. виготовлено охоронну технічну документацію (з паспортом) і його межі винесені на місцевості[2].

Історія дослідження[ред.ред. код]

Перший опис Рудковецького городища навів Ю. Сіцінський[1][3][4].

Розкопки городища проводилися з 1972 по 1980 рр. студентами Кам'янець-Подільського педагогічного інституту під керівництвом І. С. Винокура. Всього закладено 20 розкопів площею понад 3700 кв.м.[5].

Загальна характеристика пам'ятки[ред.ред. код]

Межі городища в с. Рудківці

Рудковецьке городище, що репрезентує пізній етап чорноліської культури (VIII-VII ст. до н.е.), віднесене до чорнолісько-жаботинського типу. Його археологічний матеріал характеризує середньодністровський варіант цієї культури, і в його керамічному комплексі своєрідно поєднуються елементи чорноліської та фракійської культур.

Городище було могутньою фортецею у вигляді складної системи дерево-земляних, з використанням каміння, валів. Вал з ровом і зараз в окремих місцях досягають 8-9 м. В системі рудковецьких фортифікацій важливу роль відігравали два курганоподібні підвищення т.зв. «Щовби», розміщені на домінантних точках рельєфу.

Розкопки городища показали, що його захисні споруди неодноразово руйнувалися і горіли, а потім знову відновлювались. Вагомим підсумком результатів дослідження даної пам’ятки є висновок про те, що вона загинула внаслідок нападу скіфської раті в середині VII ст. до н.е., про що засвідчили знахідки бронзових асиметрично-ромбічних наконечників стріл, які вважаються своєрідними візитними картками скіфів найбільш раннього періоду їхньої історії[6][7]. На городищі в межах тераси Маціорської долини (р. Матірки) розкопками відкрито близько 40 жител, ряд господарських споруд і ям. Переважали наземні житла-мазанки прямокутної форми. Одне з досліджених [6] мало розміри 8×5 м, ділилося перегородкою на дві частини, в одній з яких була кам’яна пічка, розміром 1×0,7 м. Основою наземних житлових будівель слугувала дерев’яна каркасно-стовпова конструкція. Також було відкрито не типову для чорнолісців споруду, стіни якої були викладені з каменю[8].

Вал городища у с. Рудківці.jpg

Вал, що розділяє Рудковецьке
верхнє городище на дві частини
— «цитадель» і «передмістя»

Верхній щовб на південно-східному куті городища с. Рудківці.jpg

Верхній щовб на південно-східному
куті горішнього городища

Культурний шар Рудковецького терасового городища.jpg

Культурний шар терасового
(нижнього) городища

Chornoliska culture.JPG

Кераміка терасового городища:
кубки, уламок глиняного "хлібчика",
глиняне грузило,
черепок із характерним рисунком

Кераміка з Рудковецького городища.JPG

Черепки гончарного посуду з
Рудковецького терасового городища

Галерея[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

  1. а б Гуцал А.Ф. За азимутами археологічної карти Є. Сіцінського // Музейна справа на Поділлі: історія та сучасність. Зб. наук. пр. — Кам’янець-Подільський: ПП «Медобори-2006», 2015. — С. 112.
  2. Бондар С.О. З історії археологічних та пам'яткоохоронних досліджень замку Ракочі Хмельницької області // Методичні проблеми пам'яткоохоронних досліджень. Матеріали иіжнарод. наук. конф. 25-26 квітня 2013 року. Розд. 2. — С. 319.
  3. Ю. Сицінський Археологическая карта Подольской губернии, 1901.
  4. Приходы и церкви Подольской епархии / Под ред. Е. Сецинского. — Каменец-Плодольск, 1901. С. 992.
  5. Щегельський І. І. Техніка обробки керамічного посуду VII ст. до н. е. — II ст. н. е. в Середньому Подністров'ї // Археологія, 1986, вип. 54. — С. 18.
  6. а б Гуцал А.Ф. Житло на Поділлі у Х-VI ст. до Н.Е. // Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету: Історичні науки. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2005. – Т.14. – С. 36-46.
  7. Гуцал А.Ф. Про скіфську експансію на Поділля // Поділля і Південно-Східна Волинь в роки Визвольної війни середини XVII ст.: Матеріали Всеукраїнської історико-краєзнавчої науково-практичної конференції, 19 вересня 1998 року / Інститут історії України НАН України та ін. — Стара Синява: Поділля, 1998. — С. 152-154.
  8. Фидельский С. Жилища Чернолесской культуры Днестро-Днепровского лесостепного междуречья (типология и сравнительный анализ).

Джерела і література[ред.ред. код]

  • Винокур І.С. Історія лісостепового Подністров`я та Південого Побужжя. Від кам`яного віку до середньовіччя. — Київ; Одеса: Вища школа, 1985. — 126 с.
  • Гуцал А. Ф. Рудковецьке городище в ряду пам'яток чорнолісько-жаботинського типу // VII Подільська історико-краєзнавча конференція (секція Археології): тези доповідей. — Кам'янець-Подільський: Новоушицька друкарня, 1987. — С. 20-21.
  • Гуцал А. Ф. Рудковецьке городище і перший похід скіфів у Придніпровський лісостеп // Давня і середньовічна історія України (iсторико-археологiчний збiрник). — Кам'янець-Подільський. — 2000. — С. 69-79.