Рудокопи
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| село Рудокопи | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Громада | Курненська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040270140021613 |
| Основні дані | |
| Засноване | після 1875 |
| Населення | 156 |
| Площа | 1,447 км² |
| Густота населення | 107,81 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 12023 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°30′39″ пн. ш. 28°01′54″ сх. д. / 50.51083° пн. ш. 28.03167° сх. д.Координати: 50°30′39″ пн. ш. 28°01′54″ сх. д. / 50.51083° пн. ш. 28.03167° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
212 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 12022, Житомирська обл., Пулинський район р-н, с. Андріївка, вул. Незалежності, 11 |
| Карта | |
  Рудокопи | |
 Рудокопи | |
| Мапа | |
| |
Рудокóпи — село в Україні, в Пулинському районі Житомирської області. Населення становить 156 осіб.
Географія[ред. | ред. код]
Через село протікає річка Тня, права притока Случі.
Історія[ред. | ред. код]
У 1906 році — колонія Курненської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 30 верст, від волості 10. Дворів 28, мешканців 169.
Восени 1936 року із села до Карагандинської області Казахстану радянською владою було переселено 87 родин (439 осіб), з них 4 — польських і 83 — німецьких. Серед виселених 250 дорослих і 189 дітей[1].
У 1926—54 роках — адміністративний центр колишньої Рудокопівської сільської ради Червоноармійського району[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Житомирська область. У семи книгах. Книга перша, 2006, с. 24.
- ↑ Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 175. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 25 липня 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Список населених місць Волинскої губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
