Рудольф Бузіх

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рудольф Бузіх
нім. Rudolf Busich
Народився17 січня 1889(1889-01-17)
Трієст
Помер24 лютого 1946(1946-02-24) (57 років)
Зальцбург
Діяльністьвійськовослужбовець, офіцер
Військове звання Генерал-лейтенант
Нагороди
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Кавалер лицарського хреста ордена Франца Йосифа
Кавалер лицарського хреста ордена Франца Йосифа
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина)
Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Хрест «За вислугу років» (Австрія)
Хрест «За вислугу років» (Австрія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»

Рудольф Бузіх (нім. Rudolf Busich; 17 січня 1889, Трієст24 лютого 1946, Зальцбург) — австро-угорський, австрійський і німецький офіцер, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Біографія

[ред. | ред. код]

Син гофрата Крістофа Бузіха і його дружини Адельгайди. 18 серпня 1910 року вступив у австро-угорську армію. Учасник Першої світової війни, після закінчення якої продовжив службу в австрійській армії. Після аншлюсу автоматично перейшов у вермахт.

З 10 листопада 1938 року — командир 2-го батальйону 68-го інженерного полку, з 1 вересня 1939 року — 1-го залізничного інженерного полку. 25 червня 1942 року відправлений у резерв ОКГ. 1 липня 1942 року відряджений до начальника відділу озброєнь ОКГ і командувача Резервною армією, потім відряджений у курси командира дивізії. 20 лютого 1943 року відряджений у 9-ту армію. З 1 червня 1943 року — командир 707-ї піхотної дивізії. 1 квітня 1944 року знову відправлений у резерв ОКГ. 5 серпня 1944 року відряджений як начальник відділу абверу до начальника відділу озброєнь ОКГ і командувача Резервною армією. З 12 жовтня 1944 року — командир відділу абверу «Сталінград». 8 травня 1945 року взятий в полон, де і помер від хвороби серця.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]