Рудольф Кішлінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рудольф Кішлінг
нім. Rudolf Kiszling
Народився 8 січня 1882(1882-01-08)
Зренянин, Сербія
Помер 18 травня 1976(1976-05-18) (94 роки)
Країна  Австрія
Діяльність військовий історик, історик, архівіст
Галузь історія[1] і архівознавство[1]
Знання мов німецька[1]
Військове звання  Генерал-майор
Нагороди
Ювілейний хрест
Ювілейний хрест
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина)
Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Хрест «За вислугу років» (Австрія)
Хрест «За вислугу років» (Австрія)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Австрійський почесний хрест «За науку та мистецтво»
Австрійський почесний хрест «За науку та мистецтво»

Рудольф Кішлінг (нім. Rudolf Kiszling; 8 січня 1882, Гросс-Бечкерек — 18 травня 1976, Пуркерсдорф) — австрійський офіцер, військовий історик і архіваріус, оберст-лейтенант австро-угорської армії, генерал-державний архіваріус австрійської армії (1 січня 1937), директор архіву сухопутних військ вермахту (1939; звання, еквівалентне генерал-майору).

Біографія[ред. | ред. код]

У 1902 році вступив у австро-угорську армію. Учасник Першої світової війни, офіцер генштабу. В 1920 році став співробітником Віденського військового архіву. В 1936 році очолив архів. 13 квітня 1945 року взятий у полон радянськими військами. З 17 по 26 квітня перебував в ув'язненні, 27 квітня знятий з посади директора архіву. В червні 1946 року вийшов на пенсію (офіційно з 1 травня 1945 року). Решту життя консультував молодих істориків і студентів.

Нагороди[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

Автор численних історичних робіт, переважно про Австро-Угорщину в період Першої світової війни.

  • Edmund von Glaise-Horstenau et al.: Oesterreich-Ungarns letzter Krieg 1914–1918. Verlag der Militärwissenschaftlichen Mitteilungen, Wien 1930–1938.
  • 1914. Die militärischen Probleme unseres Kriegsbeginnes : Ideen, Gründe und Zusammenhänge. Wien; Selbstverlag des Verfassers(IS), Pitreich, Max, [S.l.] 1934.
  • Die Eroberung von Ofen 1686. Von Rudolf Kiszling. Mit 1 Beilage. Militärwissenschaftl. Mitteilungen, Wien 1936.
  • mit Friedrich Ernst Eduard Arnold von Cochenhausen (Hrsg.): Österreichische Feldherren und ihre Beziehungen zum Deutschtum. Verl. Militärwissenschaftl. Mitteilungen, Wien 1941.
  • (Hrsg.): Die Revolution im Kaisertum Österreich 1848–1849. Universum-Verl.-Ges, Wien 1948.
  • Fürst Felix zu Schwarzenberg. Der politische Lehrmeister Kaiser Franz Josephs. Böhlau, Graz 1952.
  • Erzherzog Franz Ferdinand von Österreich-Este. Leben, Pläne und Wirken am Schicksalsweg der Donaumonarchie. Böhlau, Graz u. a. 1953.
  • Die Kroaten. Der Schicksalsweg eines Südslawenvolkes. Böhlau, Graz, Köln 1956.
  • Géza Freiherr Fejérváry de Komlos-Keresztes, 1833–1914. In: Neue österreichische Biographie ab 1815. 12 (1957) 1957, S. 89–97.
  • Feldzeugmeister Gabriel Freiherr von Rodich, 1812–1890. In: Neue österreichische Biographie ab 1815. 11 (1957) 1957, S. 127–136.
  • Österreich-Ungarns Anteil am Ersten Weltkrieg. Stiasny, Graz 1958.
  • Zweitausend Jahre Kriegsgeschehen an der Donau. In: Der Donauraum : Zeitschrift des Institutes für den Donauraum und Mitteleuropa. 3, Nr. 4, 1958, S. 208–221.
  • Die militärischen Vereinbarungen der Kleinen Entente 1929–1937. Oldenbourg, München 1959.
  • Fürst Felix zu Schwarzenberg, 1800–1852. In: Gestalter der Geschicke Österreichs. 1962, S. 357–370.
  • Prinz Eugen von Savoyen als Feldherr. Inst. f. Österreichkunde, Graz 1963.
  • Die Hohe Führung der Heere Habsburg im Ersten Weltkrieg. Bundesministerium für Landesverteidigung, Büro für Wehrpolitik, Wien 1977.

Література[ред. | ред. код]

  • Peter Broucek, Kurt Peball: Geschichte der österreichischen Militärhistoriographie. Böhlau, Köln u. a. 2000, ISBN 3-412-05700-2.
  • Kiszling, Rudolf. In: Fritz Fellner, Doris A. Corradini (Hrsg.): Österreichische Geschichtswissenschaft im 20. Jahrhundert. Ein biographisch-bibliographisches Lexikon (= Veröffentlichungen der Kommission für Neuere Geschichte Österreichs. Bd. 99). Böhlau, Wien u. a. 2006, ISBN 3-205-77476-0, S. 219.
  • Michael Hochedlinger: Doppeladler oder Hakenkreuz? Das „Heeresarchiv Wien“ 1938–1945. In: Mitteilungen des Österreichischen Staatsarchivs. 54 (2010), S. 221–284.
  • Graydon A. Tunstall: The Habsburg Command Conspiracy: The Austrian Falsification of Historiography on the Outbreak of World War I. In: Austrian History Yearbook. 27 (1996), S. 181–98.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б в Czech National Authority Database