Військова історія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Військова істо́рія — галузь історичної науки, яка досліджує теоретичні і науково-методичні проблеми з історії війн, воєнного мистецтва, воєнної думки, військових формувань, збройних сил, їх видів, родів військ та їх всебічного забезпечення.
Напрямки досліджень[ред. • ред. код]
Напрямки досліджень:
- Розробка проблем методології воєнно-історичної науки.
- Історія війн, окремих воєнних кампаній, операцій.
- Історичний досвід будівництва, бойової, організаційної і мобілізаційної підготовки, військового управління, всебічного забезпечення воєнних (бойових) дій та бойового застосування збройних сил, їх видів і родів військ, інших силових структур.
- Історичний розвиток законів, закономірностей, принципів, форм і способів збройної боротьби — воєнної стратегії, оперативного мистецтва і тактики.
- Історія розвитку озброєнь, військової техніки, воєнної економіки, тилового, матеріального і технічного забезпечення, оборонно-промислового комплексу, конверсії і реконверсії, фортифікації і оборонного будівництва, структурної організації збройних формувань, армії і флоту, військових органів та установ, військових навчальних закладів.
- Історичний розвиток воєнних доктрин, напрямків геополітичної стратегії, концепцій міжнародної та національної безпеки.
- Історичний досвід комплектування збройних сил, всебічної підготовки військ (сил), організації військової освіти, підготовки військових кадрів.
- Історичні військові аспекти зовнішньополітичної діяльності та міжнародного військового співробітництва.
- Історичний досвід застосування збройних сил у локальних війнах, збройних конфліктах, антитерористичних та миротворчих операціях.
- Історія діяльності військових спецслужб, інших силових структур.
- Історичний досвід ведення інформаційної та психологічної боротьби.
- Військова діяльність видатних історичних діячів, військова біографістика.
- Історичний досвід діяльності державних органів влади, політичних партій, громадсько-суспільних рухів та військово-патріотичних організацій у військовій сфері.
- Історичні аспекти воєнної археології, військово-музейної справи, військової преси і журналістики, воєнної статистики, воєнної історіографії і джерелознавства, воєнної мемуаристики, військової геральдики, уніформістики, емблематики і вексилогії.
- Історичний досвід організації морально-психологічного та інформаційно-пропагандистського забезпечення військ (сил), воєнно-соціальної, виховної, культурно-просвітницької роботи, гуманітарної підготовки, роботи про зміцнення військової дисципліни, організації дозвілля військовослужбовців, патріотичного виховання на військових традиціях, духовного виховання, соціального та правового захисту військовослужбовців, шефських зв'язків збройних сил з громадськістю.
Література[ред. • ред. код]
- ВАК України. Паспорт спеціальності.
Див. також[ред. • ред. код]
Посилання[ред. • ред. код]
- О. І. Гуржій. Військова історія // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 545-546. — ISBN 966-00-0734-5.

