Ружина Балшич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ружина Балшич
серб. Руђина Балшић
алб. Rudina Balsha
Народилася 1396
Померла 1420
Країна Албанія
Рід Balšić noble familyd
Батько Балша II Балшич
У шлюбі з Мкрша Жарковичd

Ружина Балшич (серб. Ruđina Balšić) — сербська аристократка, остання правителька Каніни та Валони у складі Валонського князівства.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ружина була дочкою Балши II, володаря Зети (1378–1385), і Ксенії Комніни, дочки Івана Комніна Асеня. У 1391 році Ружина вийшла заміж за дворянина Мркшу Жарковича. Їхній шлюб благословив архієпископ Охридський, хоча він вважався неканонічним, оскільки вони були близькими родичами. У 1397 році вона та її мати отримали громадянство Рагузької республіки.

Після смерті чоловіка в 1414 році Ружина успадкувала владу над Валоною і утримувала її, поки вона не впала під контроль османів у 1417 році. Вона запропонувала Венеційській Республіці викупити Валону за 10 000 дукатів. Венеційці були зацікавлені в отриманні контролю над Валоною, щоб не дати османам контролювати вхід в Адріатичне море. Поки венеційці продовжували переговори з Ружиною, сподіваючись отримати кращу ціну, османи захопили Валону в червні 1417 року.

Після завоювання Валони османами Ружині довелося втекти спочатку на Корфу , а потім у Зету, якою правив її племінник Балша III, який довірив їй управління прибережним містом Будва в 1418 році. Коли венеційці відправили морську ескадру до порту Будви в 1419 році під час Другої Скутарської війни, Ружина без будь-якого опору здала місто і втікла до Дубровника з міською скарбницею.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Veselinović, Andrija; Ljušić, Radoš (2008). Srpske dinastije. Službene glasink. ISBN 978-86-7549-921-3.
  • Fine, John V. A. (1994). The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest. University of Michigan Press. ISBN 0-472-08260-4.
  • umetnosti, Srpska akademija nauka i (1983). Glas.
  • Purković, Miodrag Al (1956). Princeze iz kuće Nemanjića. AV ALA printing and publishing.
  • Grozdanov, Cvetan; Krsteski, Ǵorǵi; Alčev, Petar (1980). Ohridsko zidno slikarstvo XIV veka. Institut za istoriju umetnosti, Filozofski fakultet.
  • Мишић, Синиша (2010). Лексикон градова и тргова средњовековних српских земаља: према писаним изворима. Завод за уџбенике. ISBN 978-86-17-16604-3.