Рукавишников Олександр Юліанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Рукавишников
Рукавишников Александр Иулианович
КубаревРукавишн1976.jpg
Олександр Рукавишников (ліворуч, фото 1976 р.)
Народився 2 жовтня 1950(1950-10-02) (68 років)
Москва
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Жанр монумент, станкова скульптура
Навчання Московський державний академічний художній інститут імені В.І. Сурикова
Напрямок реалізм
Працював у містах Москва, Донецьк,
Основні роботи монумент, станкова скульптура, скульптурний портрет, пам'ятна медаль, графіка, надгробок

Олександр Юліанович Рукавишников (рос. Александр Иулианович Рукавишников; нар. 2 жовтня 1950(19501002), Москва, РРФСР) — радянський і російський скульптор і викладач. Член Союза художників СРСР (1974). Заслужений удожник РРФСР (1984), член-корреспондент академії мистецтв (1988), дійсний член академії з 1997 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походить з артистичної родини. Батько і матір були скульпторами.

Художню освіту опановував в Московському державному художньому інституті імені В.І. Сурикова (майстерня скульптора Л. Кербеля). Інститут закінчив 1974 року з відзнакою.

Викладач багато років в Московському державному художньому інституті імені Василя Сурикова та у власній майстерні.

Одружений. Має сина і доньку. Син теж став скульптором.

Звертався до створення тварин ( Анімалістичний жанр). Серед улюблених тварин — коні. Їх образи використані як в кінних монументах скульптора, так і в відомому широкому загалу надгробку В. Висоцького.

Багато зусиль витратив на створення скульптурної композиції на честь письменника Михайла Булгакова, котру планували встановити в Москві. Частку скульптур планували встановити в воді Патріарших Прудів.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

У березні 2014 року підписав листа на підтримку політики президента Росії Володимира Путіна щодо російської військової інтервенції в Україну.[1]

Творча майстерня Рукавишникових[ред. | ред. код]

Почала діяти «Творча майстерня Рукавишникових» в Москві. Окрім виставкових приміщень, майстерня задумана як ще один майданчик зустрічей для творчих людей.

Вибрані твори[ред. | ред. код]

Ск. Рукавишников О. І. «Російські добровольці, що входять з кам'янисті землі Іспанії» (монумент загиблим в Іспанії). Цвинтар Фуенкарраль, Мадрид
  • скульптура «Бригада»
  • скульптура «Мікеланджело»
  • Фонтан для готелю «Орлёнок»
  • Фонтан « Третьяковська галерея »
  • Портрет Джона Леннона, 1982 (срібна медаль Французької академії мистецтв)
  • скульптура «Микола Гоголь»
  • цикл «Спорт» ( «Борці», «Боксер», «Сумо» «Тамара Бикова, чемпіон стрибків у висоту»)
  • «Інструктор карате Віталій Пак», Третьяковська галерея
  • «Монумент скульптору Мікешину », 1985, Смоленськ
  • Надгробок Володимиру Висоцькому, 1984, цвинтар Ваганьково, Москва
  • скульптура «Крапельний годинник» (співавторство з батьком)
  • «Монумент письменнику Федору Достоєвському », Москва
  • «Монумент актору цирка Юрію Нікуліну », 2000, Москва
  • «Монумент письменнику Шолохову », Москва
  • «Монумент співаку Мусліму Магомаєву », Москва
  • «Монумент співаку Йосипу Кобзону », Донецьк
  • «Монумент віолончелісту Святославу Ріхтеру », Москва
  • «Монумент письменнику Михайлу Булгакову »
  • «Монумент царю Олександру ІІ », Москва
  • «Монумент В.Н. Татіщеву», Тольятті
  • Скульптура «Мати», Сеул, Південна Корея
  • Серія «Язичництво », «Язичницькі богині»
  • історичні портрети ( «Дмитрій Донськой», «Сергій Радонезький», «Феофан Грек», «Пересвет» )
  • Малюнки серії «Птахи», «Кохання», «Язичницький всесвіт»
  • «Монумент загиблим радянським добровольцям в Іспанії 1936-1939 рр.». Цвинтар Фуенкарраль, Мадрид.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]