Рупрехт Баварський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рупрехт Баварський
Rupprecht von Bayern
Рупрехт Баварський
Royal Coat of Arms of the Kingdom of Bavaria since 1835 (Order of the Golden Fleece).svg
Прапор
кронпринц Баварії
1913 — 1955
 
Народження: 18 травня 1869(1869-05-18)
Мюнхен, Баварія
Смерть: 2 серпня 1955(1955-08-02) (86 років)
замок Лейтштеттен, Штарнберг, Баварія
Поховання: Театінеркирхе, Мюнхен, Баварія
Країна: Німеччина
Рід: Armoiries Bavière.svg Віттельсбахи
Батько: Людвіг III
Мати: Марія Терезія Габсбург-Есте
Шлюб: 1) Марія Габріела Баварська
2) Антуанетта Люксембурзька
Діти: Albrecht, Duke of Bavariad, Princess Irmingard of Bavariad, Prince Heinrich of Bavariad, Luitpold Prinz von Bayernd[1], Irmingard Marie Josephe Prinzessin von Bayernd[1], Rudolf Prinz von Bayernd[1], Princess Editha of Bavariad[1], Princess Hilda of Bavariad[1], Princess Gabriele of Bavariad[1] і Princess Sophie of Bavariad[1]
Нагороди:
Військовий орден Максиміліана Йозефа
Орден «За заслуги» (Баварія)
Орден Чорного орла
Орден «Pour le Mérite» з дубовим листям (Пруссія)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден дома Гогенцоллернів
Кавалер ордена Золотого руна
Галліполійська зірка
Орден Святого Губерта
Орден Святого Георгія (Баварія)
Орден Альберта Ведмедя (Ангальт)
Військовий хрест Фрідріха (Ангальт)
Орден Вірності (Баден)
Орден Церінгенського лева
Орден Військових заслуг Карла Фрідріха
Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг)
Орден дому Саксен-Ернестіне
Медаль «За відвагу» (Гессен)
Хрест «За військові заслуги» (Ліппе)
Хрест «За заслуги у війні» (Саксен-Мейнінген)
Ганзейський Хрест (Гамбург)
Ганзейський Хрест (Бремен)
Ганзейський Хрест (Любек)
Орден дому Ліппе
Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
Військовий орден святого Генріха
Орден Рутової корони
Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Кавалер Великого хреста ордена Лепольда I
Вищий ордена Святого Благовіщення
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії
Кавалер Великого хреста ордена Адольфа Нассау
Медаль «Імтияз»
Ланцюг ордена Карлоса III
Орден Серафимів

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Рупрехт Марія Луітпольд Фердинанд Віттельсбах (нім. Rupprecht Maria Luitpold Ferdinand von Wittelsbach; нар. 18 травня 1869(18690518), Мюнхен — пом. 2 серпня 1955, замок Лейтштеттен) — кронпринц Баварії, баварський генерал-фельдмаршал (23 липня 1915 року), прусський генерал-фельдмаршал (1 серпня 1916).

Біографія[ред. | ред. код]

Старший син баварського короля Людвіга III і Марії Терезії Австрійської-Есте.

Військова служба[ред. | ред. код]

У 1891 році вступив на дійсну військову службу обер-лейтенантом 1-го кавалерійського полку; в тому ж році — командир роти, а з 1895 року — батальйону баварського лейб-гвардійського піхотного полку. З 1899 року командир 2-го баварського Кронпринца піхотного полку, з 1900 року — 7-ї піхотної бригади, з 1904 року — 1-й баварської дивізії, з 1906 року — 1 баварського армійського корпусу.

У березні 1913 року замінив свого дядька принца Леопольда на посаді генерал-інспектора 4-ї армійської інспекції (Баварія).

З початком війни, 2 серпня 1914 призначений командувачем 6-ю армією (I, II, III баварські, XXI армійський, I баварський резервний корпус, 13-а і 14-а баварські Ландверні бригади, всього близько 200 тисяч людей та 746 гармат), що розгортується в районі Курсель — Шато-Сален — Сааргемюнде — Саарбург.

Крім того, Рупрехту були підпорядковані 8-а, 10-а і гвардійські ерзац-дивізії. У смузі армії діяв III кавалерійський корпус (7-а і 8-а баварські кавалерійські дивізії; всього 12,5 тисяч чоловік і 36 гармат). 4 — 8 вересня провів в цілому успішний наступ проти 2-й французької армії в районі Нансі, але 9 вересня отримав наказ про відведення військ і підготовки для перекидання на північ.

15 вересня розпочато перекидання більшої частини армії в район Мобеж, отримав завдання наступати на північ Сомми. Успішно керував армією у Фландрії, проте з 20 листопада почалося перекидання частини сил його армії на Схід і армія була виведена з бою. Під час наступу союзників в Шампані, в березні 1915 року проти VII армійського корпусу армії Рупрехта була проведена приватна наступальна операція в районі Нев-Шапель силами 1-й англійської армії. Попри те, що в перший же день (7 березня) англійські війська взяли село Нев-Шапель, операція провалилася і союзники, зазнавши великих втрат (близько 13 тисяч чоловік), відступили. Розроблена в 1915 році операція в Артуа передбачала удар по армії Рупрехта (13 піхотних дивізій та 810 гармат, у тому числі 150 важких) силами 10-ї французької та 1-й англійської армій (30 піхотних, 8 кавалерійських дивізій, 1727 гармат, у тому числі 431 важка).

Почався 9 травня наступ 10-ї французької армії розвивався успішно, але після отримання необхідних резервів Рупрехт до 15 травня вдалося стабілізувати ситуацію; операція англійської армії в районі Нев-Шапель провалилася. Всього в ході операції (травень — червень 1915 року) французькі війська зайняли територію 7 км по фронту і 3-4 км в глибину, а англійські війська — 6 км по фронту і 0,9 км в глибину; втрати сторін склали: союзники 132 тисяч чоловік, німецькі війська 73 тисяч людей. 22 серпня 1915 Рупрехт був нагороджений орденом Pour le Mérite.

Під час осіннього наступу союзників в Шампані та Артуа (вересень — жовтень 1915 року) по армії Рупрехта знову завдавали удару 1-а англійська і 10-а французька армії, 30 дивізій і 2350 гармат проти 13,5 дивізій і 1260 гармат у Рупрехта. 25 вересня союзники перейшли в атаку (після 7-денної артилерійський підготовки), але Рупрехт, підготувавшись до атаки, надав запеклий опір, здавши до кінця дня 1-2 лінії окопів. Отримавши з резерву командування гвардійський корпус, Рупрехт за допомогою контратак зупинив наступ союзників, змусивши їх 13 — 14 жовтня припинити операцію.

В ході операції на Соммі 28 серпня 1916 призначений головнокомандувачем групи армій «Кронпринц Рупрехт» (1-ша, 2-га і 6-та армії) на правому крилі німецького фронту на Заході. Керував завершальною фазою бою. 20 серпня 1916 отримав дубові гілки до ордену Pour le Mérite.

До початку 1917 року група армій включала в себе 4-у (генерал Ф. Сікст фон Арнім), 6-у (генерал Е. фон Фалькенхаузен) і 2-у (генерал Г. фон Марвіц) армії і займала фронт від моря до Суассона. Керував операціями у Фландрії (1917 рік).

На початок 1918 року склад групи армій поповнився 17-ю армією і вона зайняла фронт від узбережжя до Сен-Кантена. При проведенні німецького наступу в Пікардії (21 березня — 5 квітня) на 17-у (генерал О. фон Бєлов) і 2-у (генерал Марвіц) армії покладалося завдання головного удару. Потім очолив відхід угруповання німецьких військ з 11 по 21 листопада.

У 1918 році командувач групи армій «А».

У 1918 році династія Віттельсбахів була повалена з баварського престолу, і батько Рупрехта — Людвіг III — був змушений підписати зречення. Після смерті батька Рупрехт очолив королівський дім Віттельсбахів.

Вважався хорошим знавцем військової теорії. Автор праць з військового мистецтва і мемуарів, у тому числі «Мої військові щоденники» (тт. 1-2,1929). Під час «Пивного путчу» нацистів, Рупрехт, що не любив Е. Людендорфа, виступив з короткою заявою, закликавши до негайного придушення виступу.

Сім'я[ред. | ред. код]

В 1900 у в Мюнхені Рупрехт одружився із Марією Габріелою Баварською (18781912), дочкою герцога Карла Теодора Баварського. Діти:

  • Луітпольд (19011914), помер від поліомієліту;
  • Ірмінгард Марія (19021903), померла від дифтерії;
  • Альбрехт (19051996);
  • Дочка (1906);
  • Рудольф (19091912), помер від діабету.

В 1921 в Ленгрісі Рупрехт одружився із Антуанеттою Люксембурзькою (18891954), дочкою Вільгельма IV. Діти:

  • Генріх Франц (19221958);
  • Ірмінгард Марія (19232010);
  • Едіта Марія (19242013);
  • Хільда ​​(19262002);
  • Габріелла (н. 1927);
  • Софія (н. 1935).

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Кто был кто в Первой мировой войне. — М.: АСТ, 2003. — 896 с. — 5000 экз. — ISBN 5-271-06895-1.
Попередник:
Марія Терезія Габсбург-Есте
(Марія IV і III)
якобітське престолонаслідування
(Роберт I і IV)

1919-1955
Наступник:
Альбрехт (принц Баварії)
(Альберт I)