Леопольд Баварський

Леопольд Баварський
нім. Leopold von Bayern
Ім'я при народженні	нім. Leopold Maximilian Joseph Maria Arnulf von Bayern
Народився	9 лютого 1846[…]; Мюнхен, Королівство Баварія
Помер	28 вересня 1930[…] (84 роки); Мюнхен, Німецька Держава
Поховання	Церква Святого Михаїла[d]
Країна	Королівство Баварія; Німецька імперія
Діяльність	офіцер, політик
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна, Австро-прусська війна, Battles near Uettingend, французько-прусська війна і Battle of Villepiond
Титул	Prince of Bavariad
Військове звання	Генерал-фельдмаршал, Гауптман, майор, лейтенант-полковник, полковник, генерал-майор, генерал-лейтенант, Генерал кінноти і генерал-полковник
Конфесія	католицтво
Рід	Віттельсбахи
Батько	Луітпольд Баварський
Мати	Августа Фердинанда Австрійська
Брати, сестри	Тереза Баварська, Арнульф Баварський і Людвіг III
У шлюбі з	Ґізела Австрійська
Діти	Августа Марія Баварська, Єлизавета Марія Баварська, Георг Баварськийd і Конрад Баварський
Ювілейна пам'ятна медаль 1898	Орден Людвіга (Баварія)
	;
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Леопольд Баварський, повне ім'я Леопольд Максиміліан Йосип Марія Арнульф фон Віттельсбах (нім. Leopold Maximilian Josef Maria Arnolph von Wittelsbach, 9 лютого 1846, Мюнхен — 28 вересня 1930, Мюнхен) — принц баварський, німецький військовий діяч. Генерал-фельдмаршал Баварії і Німецької імперії.

Родина[ред. | ред. код]

Син принца-регента Луїтпольда Баварського (1821—1912) і австрійської ерцгерцогині княжни Тосканської Августи Фердинанди Габсбург (1825—1864). Молодший брат короля Баварії Людвіга ІІІ, дядя Рупрехта. 20 квітня 1873 році одружився в Відні на ерцгерцогині Ґізелі, старшій дочці австрійського імператора Франца-Йосифа I та імператриці Елізабет.

Діти:

Єлизавета Марія (1874—1957)- дружина графа Отто Людвіга Філіпа фон Зіфріда, мала п'ятьох доньок та сина.
Августа Марія (1875—1964) — дружина ерцгерцога Йосипа Августа (1872—1962).
Георг (1880—1943) — принц Баварський. Кавалер Ордену Золотого Руна. Чоловік герцогині Ізабелли Австрійської. Нащадків не залишив.
Конрад (1883—1969) — принц Баварський. Кавалер Ордену Золотого Руна. Чоловік принцесі Бони Маргарити Савойської-Генуезької, мав сина та доньку.

Більшість вільного від військової служби часу провів в поїздках по Європі, Африці і Азії.

Претендент на престол[ред. | ред. код]

Згідно з грецькою Конституцією 1843 року, вважався одним зі спадкоємців грецького короля Оттона. Конституція забороняла королю бути правителем іншої країни. У зв'язку цим старший брат Леопольда, Людвіг, зрікся всіх своїх прав на грецький престол. Після чого Леопольд став основним претендентом на грецьку корону. Після смерті право на престол Греції було успадковано його старшим сином Георгом.

5 листопада 1916 року Польські Легіони мали оголосити в Варшаві Леопольда королем Польщі. З політичних поглядів, Польські Легіони скерували не у Варшаву, а на іншу ділянку фронту.

Військова кар'єра[ред. | ред. код]

Розпочав військову службу в 6-му єгерському батальйоні баварський армії 28 листопада 1861 року в чині лейтенанта. Під час Австро-пруської війни 1866 року командував артилерійською батареєю 3-го артилерійського полку. В чині гауптмана з 28 квітня 1867 року. На Франко-пруській війни командував 4-й батареєю 3-го артилерійського полку. Брав участь в боях за Седан і Бове. 11 грудня 1870 року отримав чин майора. З 27 березня 1871 року в чині підполковника. 18 лютого 1873 підвищений до чину полковника, став командиром 1-го баварського кірасирського полку. 1 листопада 1875 отримав чин генерал-майора і призначення на посаду командира 1-й баварської кавалерійської бригади. З 16 червня 1881 командир 1-й баварської дивізії в чині генерал-лейтенанта. З 2 березня 1887 — генерал від інфантерії, командир I баварського армійського корпусу. З 1892 генерал-інспектор 4-й армійської інспекції. Генерал-полковник з 9 лютого 1896 року. Генерал-фельдмаршал баварської армії з 1 січня 1905 року. У березні 1913 вийшов у відставку.

Перша світова війна[ред. | ред. код]

З осені 1914 року стає номінальним командиром 9-ї армії. На дійсну службу повернувся 16 квітня 1915 і замінив генерала Августа фон Макензена на посту фактичного командира армії. До того часу армія вела важкі бої в околиці Лодзі. 4 серпня 1915 війська під його командуванням зайняли Варшаву. 20 серпня 1915 року здобуває фортецю Модлін. Після цього був призначений командиром німецько-австро-угорської групи армій «Принц Леопольд Баварський». Під його командуванням німецькі війська здобувають 18 серпня 1915 фортецю в Ковно, 26 серпня 1915 фортецю в Бересті. Успішно керував її діями при спробі прориву позицій армії військами російського Західного фронту під Барановичами в червні-вересні 1916 в Барановицькій операції. Після того, як був стриманий Брусиловський прорив, 29 серпня 1916 змінив Пауля фон Гінденбурга на посаді Верховного головнокомандувача німецькими і австро-угорськими військами на Східному фронті (Oberbefehlshaber Ost (Ober-Ost). Займав цей пост до закінчення війни. Йому підпорядковувались також війська на румунському фронті. За наказом командування в 1917 році припинив активні дії на фронті. Окопи російських військ закидано листівками за його підписом, в яких солдатів закликали заміряться з німецькими братами, опублікувати секретні договори між Росією, Англією і Францією, недовіряти російським офіцерам.

Берестейський мир[ред. | ред. код]

15 грудня 1917 року підписав договір о перемир'ї з представниками Раднаркому РСФРР. Принц Леопольд прийняв у своїй штаб-квартирі неофіційну делегацію Центральної Ради у складі: Микола Левитський, Олександр Севрюк, штабс-капітан Юрій Гасенко. В приватних розмовах, учасниками яких були українські делегати і Макс Гофман, визнав, що Німеччина не отримувала інформації про проголошення УНР, цікавився станом української армії. Очолював німецьку делегацію на мирних переговорах. Його участь обмежилась офіційним привітанням від імені господарів. Після зриву 18 лютого 1918 року більшовиками мирних переговорів віддав наказ про наступ. Від імені Німецької імперії 3 березня 1918 підписав Берестейський мирний договір з РСФРР.

Життя у післявоєнний час[ред. | ред. код]

Після підписання Берестейського миру передав командування начальнику штабу Максу Гофману. 11 січня 1919 вийшов у відставку. Жив як приватна особа. Смерть Курта Ейснера спровокувала анархо-комуністичну революцію в Баварії і створення Баварської Радянської Республіки. З початком революції Леопольд Баварський з родиною виїхали на чотири місяці за кордон. Жив в Мюнхені.

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороди німецьких держав[ред. | ред. код]

Орден Альберта Ведмедя, великий хрест (Герцогство Ангальт)
Орден Вірності (Баден), великий хрест
Орден Бертольда I, великий хрест (Велике герцогство Баден)
Ганзейський Хрест (Гамбург, Бремен і Любек)
Орден Генріха Лева, великий хрест (Герцогство Брауншвейг-Люнебург)
Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг)
Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест
Орден Людвіга Гессенського, великий хрест
Хрест «За військові заслуги» (Гессен)
Військовий хрест за героїчний вчинок (Ліппе-Детмольд)
Хрест «За військові заслуги» (Ліппе)
Орден Вендської корони, великий хрест (Велике герцогство Мекленбург-Шверін)
Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
Орден Рутової корони (Королівство Саксонія)
Військовий орден Святого Генріха, командор 1-го класу (Королівство Саксонія)
Медаль «За військові заслуги» (Шаумбург-Ліппе)
Орден Білого Сокола, великий хрест (Велике герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське)
Орден Вюртемберзької корони, великий хрест

Нагороди Баварії[ред. | ред. код]

Пам'ятний військовий хрест 1866
Орден Святого Губерта
Орден Святого Георга (Баварія), другий великий пріор
Військовий орден Максиміліана Йозефа
- лицарський хрест (1871)
- великий хрест (1915)
Орден «За заслуги» (Баварія), великий хрест з мечами
Орден Людвіга (Баварія), почесний хрест
Медаль Святого Георга (Баварія)
Медаль принца-регента Луїтпольда з короною

Нагороди Пруссії[ред. | ред. код]

Орден Чорного орла
Орден Червоного орла, великий хрест з мечами
Залізний хрест 2-го і 1-го класу зразка 1870 року
Пам'ятна військова медаль за кампанію 1970-71
Королівський орден дому Гогенцоллернів, великий командор
Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 1-го класу
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Застібка «25» до Залізного хреста 2-го класу зразка 1914 року (1895)
Столітня медаль (1897)
Медаль Червоного Хреста (Пруссія) 1-го класу з військовою відзнакою
Застібка до Залізного хреста 2-го класу зразка 1870 року (3 січня 1915)
Pour le Mérite з дубовим листям
- орден (9 серпня 1915)
- дубове листя (25 липня 1917)
Великий хрест Залізного хреста зразка 1914 року (4 березня 1918)

Джерела[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Леопольд Баварський

Eugen Wolbe: Generalfeldmarschall Prinz Leopold von Bayern, ein Lebensbild, Koehler Verlag, Leipzig, 1920, 172 Seiten mit Photo.
Jürgen Hahn-Butry (Hg.): Preußisch-deutsche Feldmarschälle und Großadmirale, Safari, Berlin 1938
Leopold von Bayern: Aus den Lebenserinnerungen. Herausgegeben von Hans-Michael Kröner. Pustet, Regensburg, 1983, ISBN 3-7917-0872-4.
Neue Deutsche Biographie t. 14, Berlin 1985, wyd. Dunkler & Humblot, s. 271—272 [Архівовано 24 вересня 2020 у Wayback Machine.]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б ^в Deutsche Nationalbibliothek Record #122271122 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578
↑ ^а ^б ^в ^г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ ^а ^б ^в Filmportal.de — 2005.
d:Track:Q15706812

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q17152639_citetype_Q1172284"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]</i>_[http://d-nb.info/gnd/122271122/_Record_#122271122]_//_Gemeinsame_Normdatei<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]</div>-1] а ^б ^в Deutsche Nationalbibliothek Record #122271122 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb121404983_BNF]:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-2] а ^б ^в ^г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127_citetype_Q1414426"_data-entity-id="Q15706812">Filmportal.de<span_class="wef_low_priority_links">_—_2005.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q15706812]]</div>-3] а ^б ^в Filmportal.de — 2005.
d:Track:Q15706812

[1]

[2]

Леопольд Баварський

Зміст

Родина[ред. | ред. код]

Претендент на престол[ред. | ред. код]

Військова кар'єра[ред. | ред. код]

Перша світова війна[ред. | ред. код]

Берестейський мир[ред. | ред. код]

Життя у післявоєнний час[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороди німецьких держав[ред. | ред. код]

Нагороди Баварії[ред. | ред. код]

Нагороди Пруссії[ред. | ред. код]

Іноземні нагороди[ред. | ред. код]

Нагороди Австро-Угорщини[ред. | ред. код]

Нагороди Сербії[ред. | ред. код]

Нагороди Османської імперії[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Навігаційне меню

Леопольд Баварський

Родина[ред. | ред. код]

Претендент на престол[ред. | ред. код]

Військова кар'єра[ред. | ред. код]

Перша світова війна[ред. | ред. код]

Берестейський мир[ред. | ред. код]

Життя у післявоєнний час[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороди німецьких держав[ред. | ред. код]

Нагороди Баварії[ред. | ред. код]

Нагороди Пруссії[ред. | ред. код]

Іноземні нагороди[ред. | ред. код]

Нагороди Австро-Угорщини[ред. | ред. код]

Нагороди Сербії[ред. | ред. код]

Нагороди Османської імперії[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Навігаційне меню

Пошук