Русаков Костянтин Вікторович

Русаков Костянтин Вікторович
Народився	31 грудня 1909(1909-12-31) Торопець, Торопецький повіт, Псковська губернія, Російська імперія
Помер	29 грудня 1993(1993-12-29) (83 роки) Москва, Росія
Поховання	Нове Донське кладовище
Громадянство	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет Петра Великого
Знання мов	російська
Членство	ЦК КПРС
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Партія	КПРС
Нагороди

Костянтин Вікторович Русаков (31 грудня 1909(19091231), місто Торопець Псковської губернії, тепер Тверської області, Російська Федерація — 29 грудня 1993, місто Москва) — радянський державний діяч, секретар ЦК КПРС, дипломат, міністр рибної промисловості СРСР. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1966—1971 роках. Член ЦК КПРС у 1971—1986 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 7—11-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (29.12.1979).

Життєпис

Народився 18 (31) грудня 1909 року в селянській родині, батько працював поліцейським.

У 1930 році закінчив Ленінградський політехнічний інститут імені Калініна.

З 1930 по 1931 рік працював інженером-проектувальником Ленінградського відділення Держпроектбуду Народного комісаріату важкої промисловості СРСР. З жовтня 1931 по лютий 1933 року — інженер — завідувач будівельного відділу М'ясохолодбуду Наркомату харчової промисловості СРСР в Ленінграді.

З лютого 1933 по квітень 1934 року — головний інженер будівництва Ленінаканського м'ясокомбінату Вірменської РСР.

У квітні 1934 — лютому 1935 року — заступник головного інженера М'ясохолодбуду в Ленінграді.

З лютого 1935 по травень 1939 року — головний інженер і начальник будівництва м'ясокомбінату та комбікормового заводу в місті Іркутську.

З травня 1939 року — начальник технічного відділу, з травня 1941 року — головний інженер Головриббуду Народного комісаріату рибної промисловості СРСР.

У вересні 1941 — травні 1944 року — головний інженер відділу капітального будівництва Народного комісаріату рибної промисловості СРСР.

Член ВКП(б) з 1943 року.

У травні 1944 — 1946 року — головний інженер Центрального управління будівництва Народного комісаріату рибної промисловості СРСР.

У 1946—1948 роках — заступник міністра рибної промисловості західних районів СРСР.

У грудні 1948 — лютому 1950 року — заступник міністра рибної промисловості СРСР.

6 лютого 1950 — 20 травня 1952 року — міністр рибної промисловості СРСР.

20 травня 1952 — 1953 року — заступник міністра рибної промисловості СРСР.

У 1953 році — 1-й заступник голови Технічної ради Міністерства легкої і харчової промисловості СРСР.

У 1953—1955 роках — завідувач відділу рибної промисловості Управління справами Ради Міністрів СРСР.

З квітня по червень 1955 року — помічник заступника Голови Ради міністрів СРСР.

У червні 1955 — липні 1956 року — заступник міністра рибної промисловості СРСР. У липні 1956 — 1957 року — 1-й заступник міністра рибної промисловості СРСР.

У 1958—1960 роках — радник Посольства СРСР у Польській Народній Республіці.

У 1960—1962 роках — на відповідальній роботі в апараті ЦК КПРС.

14 лютого 1962 — 21 листопада 1963 року — Надзвичайний і Повноважний Посол СРСР у Монгольській Народній Республіці.

У 1964 — жовтні 1965 року — інструктор, завідувач сектора, заступник завідувача відділу ЦК КПРС по зв'язках із комуністичними і робітничими партіями соціалістичних країн. У жовтні 1965 — березні 1968 року — 1-й заступник завідувача відділу ЦК КПРС по зв'язках із комуністичними і робітничими партіями соціалістичних країн.

У березні 1968 — 1972 року — завідувач відділу ЦК КПРС по зв'язках із комуністичними і робітничими партіями соціалістичних країн.

У 1972 — травні 1977 року — помічник Генерального секретаря ЦК КПРС Леоніда Брежнєва.

24 травня 1977 — 18 лютого 1986 року — секретар ЦК КПРС. Одночасно у травні 1977 — лютому 1986 року — завідувач відділу ЦК КПРС по зв'язках із комуністичними і робітничими партіями соціалістичних країн.

З лютого 1986 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер у Москві 29 грудня 1993 року. Похований на Донському цвинтарі.

Нагороди і звання

• Герой Соціалістичної Праці (29.12.1979)
• чотири ордени Леніна (31.12.1966, 31.12.1969, 29.12.1979, 29.12.1984)
• орден Вітчизняної війни І ст. (23.4.1985)
• два ордени «Знак Пошани» (23.08.1943, 11.01.1960)
• орден Георгі Димитрова (Болгарія) (30.10.1979)
• орден Переможного Лютого (Чехословаччина) (13.11.1979)
• медалі
• Надзвичайний і Повноважний Посол

Джерела

• Русаков Константин Викторович [Архівовано 4 червня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
• Русаков Константин Викторович [Архівовано 4 червня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)