Русник Роман Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роман Русник
Русник Роман Васильович
UA-OF1-SLT-GSB-H(2015).png Старший лейтенант
Загальна інформація
Народження 1999(1999)
с. Луг, Закарпатська область
Смерть 9 березня 2022(2022-03-09)
(загинув у ході російського вторгнення в Україну)
Національність українець
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Герой України

Роман Васильович Русник (1999, с. Луг Закарпатської області9 березня 2022)  — старший лейтенант Збройних сил України, відзначився у ході російського вторгнення в Україну, Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у 1999 році у селі Луг Закарпатської області. Служив командиром роти вогневої підтримки військової частини А-1778[1].

Під час російського вторгнення в Україну старший лейтенант Роман Русник зі своїм підрозділом обороняв околиці міста Кремінна на Луганщині.

9 березня 2022 року, помітивши неподалік наших позицій диверсійно-розвідувальну групу (ДРГ) росіян, він на чолі одного відділення висунувся в той бік і знищив ворога вогнем зі стрілецької зброї. Після чого залишився на відвойованій позиції для подальшої розвідки. Росіяни відправили на місце бою цілий взвод, і наші бійці зустріли його вогнем, завдавши ворогу значних втрат. Однак оскільки сили були надто нерівними, Роман Русник наказав відділенню відступити, а сам залишився прикрити товаришів вогнем. Фактично він одноосібно продовжив бій із ворогом і відволік його вогонь на себе. Перші бійці відділення, котрі успішно відійшли, одразу зв’язалися з бронегрупою, яка рвонула на підмогу і знешкодила росіян. Частину ворогів знищили, ще частина втекла. На жаль, у результаті бою старший лейтенант загинув. Він до останнього прикривав відхід товаришів, пожертвував заради них власним життям[2].

14 березня 2022 року похований у рідному селі[3].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]