Русник Роман Васильович
| Роман Русник Русник Роман Васильович | ||
|---|---|---|
 Старший лейтенант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
29 липня 1998 с. Луг, Закарпатська область | |
| Смерть |
9 березня 2022 (23 роки) (загинув прикриваючи своїх побратимів.) | |
| Національність | українець | |
| Alma Mater | Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного | |
| Псевдо | Румун | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Роман Васильович Русник (29 липня 1998, с. Луг Закарпатської області — 9 березня 2022) — старший лейтенант Збройних сил України, відзначився у ході російського вторгнення в Україну, Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 29 липня 1998 року у селі Луг Закарпатської області. З дитинства мріяв стати військовим. Після закінчення 9 класу у 2013 році він ступив до Мукачевського військового ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героя Красного Поля. Після закінчення ліцею вступив до Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. У 2020 році був учасником АТО і ООС. Служив командиром роти вогневої підтримки військової частини А-1778[1].
Під час російського вторгнення в Україну старший лейтенант Роман Русник зі своїм підрозділом обороняв околиці міста Кремінна на Луганщині.
9 березня 2022 року, помітивши неподалік наших позицій диверсійно-розвідувальну групу (ДРГ) росіян, він на чолі одного відділення висунувся в той бік і знищив ворога вогнем зі стрілецької зброї. Після чого залишився на відвойованій позиції для подальшої розвідки. Росіяни відправили на місце бою цілий взвод, і наші бійці зустріли його вогнем, завдавши ворогу значних втрат. Однак оскільки сили були надто нерівними, Роман Русник наказав відділенню відступити, а сам залишився прикрити товаришів вогнем. Фактично він одноосібно продовжив бій із ворогом і відволік його вогонь на себе. Перші бійці відділення, котрі успішно відійшли, одразу зв'язалися з бронегрупою, яка рвонула на підмогу і знешкодила росіян. Частину ворогів знищили, ще частина втекла. На жаль, у результаті бою старший лейтенант загинув. Він до останнього прикривав відхід товаришів, пожертвував заради них власним життям[2].
14 березня 2022 року похований у рідному селі Луг[3].
Залишилася: мати, сестра, і кохана дружина Діана Кукурудзяна військовий медик яка також отримала орден 3 ступеня. І продовжує захищати країну.
Нагороди[ред. | ред. код]
- звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (19 березня 2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Вічна пам'ять: на війні з Росією загинув ще один закарпатець
- ↑ Бійці 128 бригади — Герої України, Роман Русник
- ↑ На Закарпатті попрощалися з полеглим героєм Романом Русником (ФОТО). Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
- ↑ Указ Президента України від 19 березня 2022 року № 148/2022 «Про присвоєння звання Герой України»
Джерела[ред. | ред. код]
- Олехнович, А. «Сьогодні тобі виповнилося б 24, але вже 140 днів, як тебе немає» // АрміяInform. — 2022. — 29 липня.
- До останнього прикривав відступ побратимів: історія Героя України Романа Русника
- «Справжнє кохання він знайшов на війні». Матір загиблого Героя Романа Русника — про стосунки із сином та останню розмову
|
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
