Рябиков Василь Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рябиков Василь Михайлович
Народився 14 січня 1907(1907-01-14)
село Острецово Костромської губернії, тепер Родніковського району Івановської області, Російська Федерація
Помер 19 липня 1974(1974-07-19) (67 років)
Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство Росія Росія, СРСР СРСР
Національність росіянин
Діяльність політик
Alma mater Військово-морська академія імені М. Г. Кузнєцова
Знання мов російська
Учасник німецько-радянська війна
Членство ЦК КПРС
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Військове звання генерал-полковник
Партія КПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Червоного Прапора орден Суворова 2 ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки медаль «За бойові заслуги» медаль «За оборону Москви» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Сталінська премія
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рябиков.

Василь Михайлович Рябиков (14 січня 1907(19070114), село Острецово Костромської губернії, тепер Родніковського району Івановської області, Російська Федерація — 19 липня 1974, місто Москва) — радянський державний діяч, заступник голови Ради міністрів Російської РФСР, голова Всеросійської Ради народного господарства, 1-й заступник голови Держплану СРСР, генерал-полковник інженерно-артилерійської служби (7.05.1966). Депутат Верховної Ради Російської РФСР 5-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 5—9-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1952—1961 роках. Член ЦК КПРС у 1961—1974 роках. Герой Соціалістичної Праці (16.09.1945).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині робітника-ткача. У 1924—1926 роках — робітник, секретар комсомольського осередку текстильної фабрики «Большевик» міста Родники.

Член РКП(б) з 1925 року.

У 1926—1928 роках — завідувач агітаційно-пропагандистського відділу і секретар Родниковського повітового комітету ВЛКСМ; завідувач агітаційно-пропагандистського відділу Родниковського повітового (районного) комітету ВКП(б) Івановської промислової області.

У 1929—1932 роках — студент Ленінградського технологічного інституту; студент Ленінградського військово-механічного інституту. З 1932 року — в Червоній армії.

У 1932—1937 роках — слухач Ленінградської військово-морської академії імені Ворошилова.

У 1937—1939 роках — інженер-конструктор, секретар партійного комітету, партійний організатор ЦК ВКП(б) заводу «Большевик» міста Ленінграда.

У лютому 1939—1940 роках — заступник, у 1940—1946 роках — 1-й заступник народного комісара озброєння СРСР. З червня 1941 року був уповноваженим із евакуації Народного комісаріату озброєння СРСР.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 вересня 1945 року за видатні заслуги в справі організації виробництва літаків, танків, моторів, озброєння і боєприпасів, а також за створення і освоєння нових зразків бойової техніки та забезпечення ними Червоної армії і Військово-морського флоту в роки Великої Вітчизняної війни генерал-лейтенанту інженерно-артилерійської служби Рябикову Василю Михайловичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Труда з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

У 1946—1951 роках — заступник міністра озброєння СРСР.

У 1951—1953 роках — начальник 3-го Головного управління при Раді міністрів СРСР, займався створенням радянських зенітних ракет.

У червні 1953 — 1955 року — заступник міністра середнього машинобудування СРСР.

У 1955—1957 роках — голова Спеціального комітету Ради міністрів СРСР. У 1957—1958 роках — заступник, 1-й заступник голови Комісії Президії Ради міністрів СРСР з військово-промислових питань. Був головою Державної комісії з випробувань першої міжконтинентальної ракети і запуску першого штучного супутника Землі.

28 березня 1958 — 26 травня 1961 року — заступник голови Ради міністрів Російської РФСР.

Одночасно 18 червня 1960 — 26 травня 1961 року — голова Всеросійської Ради народного господарства.

27 травня 1961 — листопад 1962 року — 1-й заступник голови Державного планового комітету Ради міністрів СРСР — міністр СРСР.

У листопаді 1962 — 2 жовтня 1965 року — 1-й заступник голови Ради народного господарства СРСР — міністр СРСР.

2 жовтня 1965 — 19 липня 1974 року — 1-й заступник голови Державного планового комітету (Держплану) СРСР.

Помер 19 липня 1974 року. Похований в Москві на Новодівочому цвинтарі.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]
А  Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 
Двічі Герої • Тричі Герої
Перегляд цього шаблону
  Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рябиков_Василь_Михайлович&oldid=39989842