Костромська губернія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Костромська губернія
Coat of Arms of Kostroma gubernia (Russian empire).png
Герб
Ru Kostromskaj Gubernia.jpg
Центр Кострома
Існувала 1796
Площа 83 996,4 км²
Населення 1 429 228[1] осіб (1897)
Попередники Костромське намісництво
Наступники Костромський округ

Костромська губернія — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії та РРФСР, що існувала у 17961929 роках. Губернське місто — Кострома.

Географія[ред.ред. код]

Губернія була розташована в центрі європейської частини Російської імперії. Межувала на заході з Ярославською, на півдні — з Владимирською та Нижньогородською, на сході межувала з В'ятською, на півночі та північному заході — з Вологодською губерніями.

Площа губернії становила 83 996,4 км² — у 1897 році[1], 33 647 км² — 1926 року[2].

Історія[ред.ред. код]

Костромська губернія у 1821 році

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

У період з 1802 до 1918 року до складу губернії входило 12 повітів:

Повіт Повітове місто Площа,
верст²
Населення, чол.
1 Буйський Буй (2240 чол.) 2771,1 70 327 (1888)
2 Варнавинський Варнавин (1232 чол.) 9430,0 108 046 (1889)
3 Ветлузький Ветлуга (4350 чол.) 13 663,0 104 465 (1889)
4 Галицький Галич (5000 чол.) 4228,6 108 258 (1888)
5 Кінешемський Кінешма (4398 чел.) 4413,0 135 249 (1894)
6 Кологривський Кологрив (2364 чол.) 11 398,3 113 021 (1894)
7 Костромський Кострома (33 012 чол.) 4269,9 178 817 (1894)
8 Макарьївський Макарьїв (1944 чол.) 6680 110 624 (1894)
9 Нерехтський Нерехта (3981 чол.) 3468,4 176 888 (1896)
10 Солігалицький Солігалич (3420 чол.) 3824,9 60 652 (1896)
11 Чухломський Чухлома (2200 чол.) 3271,1 50 982 (1897)
12 Юрьївецький Юрьївець (4778 чол.) 3006,8 128 837 (1894)

1918 року було утворено Ковернінський повіт, а Кінешемський, Юрьївецький та частина Нерехтського повіту відійшли до Іваново-Вознесенської губернії.

1922 року Макарьївський повіт увійшов до складу Іваново-Вознесенської губернії, а Варнавинський і Ветлузький — до Нижньогородської. Ковернінський повіт було скасовано.

Таким чином, 1926 року до складу губернії входило 7 повітів, а її площа скоротилась у 2,5 рази у порівнянні з 1918 роком.

Повіт Повітове місто Площа,
км²
Населення[2]
(1926), чол.
1 Буйський Буй 3 409 95 801
2 Галицький Галич 5 226 142 051
3 Кологривський Кологрив 10 761 133 651
4 Костромський Кострома 4 770 243 671
5 Нерехтський Нерехта 1 612 79 346
6 Солігалицький Солігалич 3 994 62 849
7 Чухломський Чухлома 3 875 54 250

Герб[ред.ред. код]

Герб Костроми та Костромської губернії з 1796 до 1878 року
Герб губернії з офіційним описом, затверджений Олександром II (1878)
  • 1-й Відновлено (підтверджено) 28 листопада 1834 року, скасовано 5 липня 1878 року

Опис гербу:

« Щит, розділений на чотири частини: у першій, червленій частині срібний хрест, друга й третя частини золоті; у четвертій, зеленій частині срібний півмісяць рогами донизу  »


  • 2-й Затверджено 5 липня 1878 року

Опис герба:

« В лазуревому щиті, на срібній воді, золотий стародавній Варязький корабель, з головою та крилами орла на носовій частині, з вітрилом, прапором, на якому Імператорський орел, та із сімома гребцями. Щит увінчаний Імператорською короною й оточений золотим дубовим листям, з’єднаним Андріївською стрічкою  »


Населення[ред.ред. код]

Рік Населення, чол. В тому числі
міське, чол.
1847 1 003 033[3]
1897 1 429 228[1] 94 365
1905 1 567 600[3]
1926 811 619[2] 116 742

Національний склад губернії до завершення XIX століття відображав абсолютну перевагу російського населення (в цілому по губернії 99,6 %, у західних повітах — до 99,9 %; у Ветлузькому повіті 1,6 % становили марійці)[4].

Керівники губернії[ред.ред. код]

Генерал-губернатори[ред.ред. код]

Ім'я Титул, чин, звання Час перебування на посаді
Олексій Ступішин генерал-поручик
1778—1783
Іван Салтиков генерал-аншеф
1783—1788
Заборовський Іван Олександрович генерал-поручик
1788—1796

Правителі намісництва[ред.ред. код]

Ім'я Титул, чин, звання Час перебування на посаді
Олександр Шишкін генерал-майор
1778—1781
Іван Чернишов генерал-майор
1782—1783
Олексій Голостєнов генерал-майор
1785—1787
Іван Ламб генерал-поручик
1788—1796

Губернатори[ред.ред. код]

Ім'я Титул, чин, звання Час перебування на посаді
Борис Островський чинний статський радник
06.01.1797—04.06.1798
Микола Кочетов таємний радник
04.06.1798—1806
Микола Пасинков чинний статський радник
1807—1815
Карл Баумгартен таємний радник
1816—30.10.1827
Яків Ганскау чинний статський радник
09.11.1827—27.04.1830
Сергій Ланськой чинний статський радник
27.04.1830—27.11.1832
Михайло Жемчужников чинний статський радник
27.11.1832—15.08.1833
Олександр Приклонський чинний статський радник
15.08.1833—25.12.1838
Микола Жуков таємний радник
25.12.1838—14.02.1846
Костянтин Григорьєв статський радник
14.02.1846—1847
Олександр Суворов-Римнікський граф, князь Італійський, генерал-майор
30.10.1847—1847
Іларіон Васильчиков князь, генерал-майор
31.12.1847—1849
Іван Каменський генерал-майор
1849—28.02.1852
Валеріан Муравйов статський радник
28.02.1852—10.04.1853
Микола Лангель генерал-лейтенант
10.04.1853—1853
Андрій Войцех генерал-майор
12.07.1853—24.10.1857
Іван Романус генерал-лейтенант
24.10.1857—08.07.1861
Микола Рудзевич генерал-лейтенант
11.07.1861—09.12.1866
Володимир Доргобужинов чинний статський радник (таємний радник)
09.12.1866—17.03.1878
Микола Андреєвський таємний радник
21.04.1878—24.05.1884
Віктор Калачов чинний статський радник
24.05.1884—23.01.1892
Олександр Шидловський чинний статський радник
20.01.1892—12.12.1897
Іван Леонтьєв у посаді єгермейстера, чинний статський радник
12.12.1897—06.07.1902
Леонід Князєв чинний статський радник
06.07.1902—08.10.1905
Павло Саввич генерал-майор
10.10.1905—27.10.1905
Олександр Ватаци генерал-майор
27.10.1905—15.12.1906
Олексій Веретенніков генерал-майор
15.12.1906—1910
Петро Шиловський статський радник
22.02.1910—31.12.1912
Петро Стремоухов чинний статський радник
31.12.1912—1915
Олександр Мякінін чинний статський радник
1915—1916
Іван Хозіков чинний статський радник
1916—03.03.1917

Губернські предводителі дворянства[ред.ред. код]

Ім'я Титул, чин, звання Час перебування на посаді
Олександр Мошков генерал-майор
1780—1782
Олександр Семічев чинний статський радник
1782—1787
Федір Кутузов князь, генерал-майор
1787—1797
Афанасій Тухачевський колезький асесор
1797—1802
Григорій Нелідов генерал-майор
1802—1805
Дмитро Козловський князь, надвірний радник
1805—1811
Олександр Протасьєв колезький радник
1811—1815
Сергій Купреянов гвардії полковник
08.10.1815—1818
Сергій Татищев чинний статський радник, камергер
1818—1831
Сергій Купреянов чинний статський радник
1831—1845
Григорій Головін капітан-лейтенант
15.02.1845—1848
Костянтин Бошняк майор
13.01.1848—1851
Федір Чагін статський радник
31.01.1851—16.02.1854
Олександр Миронов чинний статський радник
26.02.1854—23.12.1865
Микола Карцев відставний гвардії ротмістр (статський радник)
23.12.1865—31.12.1871
Іван Васьков губернський секретар
31.12.1871—17.01.1875
Василь Шипов відставний гвардії штабс-капітан
31.01.1875—04.02.1878
Дмитро Шипов чинний статський радник
04.02.1878—06.04.1879
Авдій Шипов колезький радник (таємний радник)
30.01.1881—14.01.1902
Микола Нелідов чинний статський радник
14.01.1902—31.01.1905
Павло Шулєпніков титулярний радник
31.01.1905—24.03.1908
Михайло Зузін відставний генерал-майор
24.03.1908—1914
Сергій Бірюков чинний статський радник
1914—1917

Віце-губернатори[ред.ред. код]

Ім'я Титул, чин, звання Час перебування на посаді
Олександр Скалой статський радник
1778—1780
Олександр Алаликін бригадир
1780—1782
Андрій Лопухін чинний статський радник
1782—1789
Іван Страхов статський радник
1789—1792
Кирило Риндін колезький радник
1793—20.12.1796
Краснокутський статський радник
23.03.1797—10.02.1800
Іван Васьков чинний статський радник
10.02.1800—1813
Дмитро Горчаков князь, колезький радник
1813—07.08.1815
Степан Ушаков статський радник
07.08.1815—17.12.1819
Іван Пейкер колезький радник
17.12.1819—15.02.1821
Тимофій Фліт колезький радник
16.06.1821—1824
Іван Пузанов статський радник
15.02.1824—05.11.1826
Адам Вальтер колезький радник
05.11.1826—11.01.1830
Борис Прутченко колезький радник
11.01.1830—11.04.1831
Микола Юренєв чинний статський радник
08.05.1831—26.07.1835
Ніктополіон Клементьєв колезький радник
26.07.1835—01.02.1838
Андрій Бороздін колезький радник
01.02.1838—11.12.1841
Іван Крилов надвірний радник
11.12.1841—12.05.1847
Микола Гайворонський надвірний радник
12.05.1847—16.10.1849
Сергій Гагарін князь, надвірний радник
16.10.1849—10.12.1852
Петро Брянчанінов надвірний радник (колезький радник)
10.12.1852—24.10.1855
Олександр Борзенко чинний статський радник
24.10.1855—10.05.1857
Афіноген Виноградський статський радник (чинний статський радник)
10.05.1857—09.03.1862
Петро Ісаєв надвірний радник (затверджений із зведенням у колезькі радники 18.10.1862), (статський радник)
09.03.1862—23.06.1867
Микола Арсеньєв колезький радник
07.07.1867—28.06.1868
Олександр Свербеєв у званні камер-юнкера, колезький радник (чинний статський радник)
28.06.1868—23.10.1878
Євстигній Скалой статський радник
23.10.1878—18.03.1886
Іван Хрущов колезький радник
18.03.1886—30.04.1887
Оскар Меллер чинний статський радник
14.05.1887—02.02.1897
Єгор Ізвеков чинний статський радник
08.02.1897—14.01.1908
Олександр Оболенський князь, колезький радник
14.01.1908—23.08.1910
Іван Хозіков статський радник
23.08.1910—1914
Борис Борх граф, чинний статський радник
1914—1916
Леонід Ізгоєв титулярний радник
1916—1917

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]