Рєзнік Ілля Рахмієльович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ілля Рєзнік
Илья Рахмиэлевич Резник
Reznik Ilia.jpg
Ілля Рєзнік. 2013
Народився 4 квітня 1938(1938-04-04) (80 років)
Ленінград
Громадянство Росія Росія
Діяльність поет-пісенник
Володіє мовами російська
Жанр пісня
Нагороди Народний артист України
Сторінка в Інтернеті ilya-reznik.ru

Рєзнік Ілля Рахмієльович (4 квітня 1938, Ленінград) — російський поет. Народний артист Росії (2003). Почесний член Російської академії мистецтв[1]. Народний артист України (2013).

У 1958 році вступив до ЛГИТМіКу (Ленінградський державний інститут театру, музики і кіно). 1965—1972 роки — актор трупи театру імені В. Ф. Комісаржевської. Весь період студентства і перші роки в театрі постійно працював над словом: написання пісень до студентських і театральних спектаклів, написання реприз, участь у всіх театральних капусниках.

Автор текстів безлічі популярних пісень, написаних у співпраці з Раймондом Паулсом, Максимом Дунаєвським, Ігорем Ніколаєвим і багатьма іншими провідними естрадними композиторами ((рос.): «Без меня», «Вернисаж», «Вероока», «Дежурный ангел», «Ещё не вечер», «Жди и помни меня», «Звёздное лето», «Золотая свадьба», «Золушка», «Как тревожен этот путь», «Карлсон», «Край берёзовый», «Маленькая страна», «Маэстро», «Мне мама тихо говорила», «Поднимись над суетой», «Посидим-поокаем», «Путь к свету», «Скрипач на крыше», «Старинные часы», «Странник», «Три счастливых дня», «Ты возьми меня с собой», «Шаляй-валяй», «Яблони в цвету», «Я за тебя молюсь», «Я тебе весь мир подарю», «Я тучи разгоню руками» тощо). Їх виконували популярні співаки та артисти радянської і російської естради: Людмила Сенчина, Едіта П'єха, Алла Пугачова, Яак Йоала, Лайма Вайкуле, Софія Ротару, Володимир Пресняков, Михайло Боярський, Микола Караченцов, Родріґо Фомінс та ін.

Автор тексту пісень до українських фільмів:

Державні нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]