Різжак рудоспинний
| Різжак рудоспинний | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Campylorhynchus capistratus (Lesson, 1842) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Picolaptes capistrata Campylorhynchus rufinucha capistratus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Різжа́к рудоспинний[2] (Campylorhynchus capistratus) — вид горобцеподібних птахів родини воловоочкових (Troglodytidae). Мешкає в Мексиці і Центральній Америці. Раніше вважалися конспецифічним з рудошиїм різжаком, однак був визнаний окремим видом[3].
Опис[ред. | ред. код]
.jpg)
Довжина птаха становить 15-19 см, вага 24-42 г. Верхня частина голови чорна, задня частина потилиці і спина рудуваті, нижня частина спини і надхвістя більш коричнюваті, поцятковані рудувато-коричневими, білими і чорними смугами. Крила і центральні стернові пера поцятковані широкими чорними і блідо-сірими смугами, решта стернових пер переважно чорні з широкими білими кінчиками і чорними плямками на них. Над очима широкі білі "брови". через очі ідуть чорні смуги, щоки білі, горло і решта нижньої частини тіла біла, живіт має легкий охристий відтінок. Очі червонуваті, сірі, карі або червонувато-карі, дзьоб чорний, знизу біля основи сірий, лапи сизі. Виду не притаманний статевий диморфізм. У молодих птахів верхня частина тіла і смуга, яка іде через очі, попелясто-чорні, "брови" і нижня частина тіла більш охристі. Рудуватий відтінок на надхвісті і спині більш тьмяний, спина поцяткована нечіткими охристими смугами, світлі смуги на крилах менш чіткі, охристі. .
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють шість підвидів:[4]
- C. c. nigricaudatus (Nelson, 1897) — узбережжя південно-західної Мексики (Чіапас) і Гватемали;
- C. c. capistratus (Lesson, RP, 1842) — узбережжя Гватемали і Сальвадору;
- C. c. xerophilus (Griscom, 1930) — долина Мотаґуа в Гватемалі;
- C. c. castaneus Ridgway, 1888 — від Гватемали до Гондурасу і Нікарагуа;
- C. c. nicaraguae (Miller, W & Griscom, 1925) — внутрішні райони на заході Нікарагуа;
- C. c. nicoyae Phillips, AR, 1986 — півострів Нікоя[en] (північно-західна Коста-Рика).
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Рудоспинні різжаки мешкають в Мексиці, Гватемалі, Сальвадорі, Гондурасі, Нікарагуа і Коста-Риці. Вони живуть в сухих тропічних лісах і рідколіссях, в чагарникових і кактусових заростях, у вторинних лісах і саванах, іноді в мангрових заростях, на тінистих кавових плантаціях і в гірських тропічних лісах. Зустрічаються парами або сімейними зграйками до 4 птахів, в Сальвадорі на висоті до 1400 м над рівнем моря, в Коста-Риці на висоті до 800 м над рівнем моря.
Рудоспинні різжаки живляться безхребетними, зоерема дрібними жуками, цвіркунами. личинками, тарганами, павуками тощо. Шукають їжу серед листя і густої рослинності, в тріщинах кори або серед епіфітів. Гніздування в Сальвадорі триває з березня по липень, в Коста-Риці з квітня по серпень. Гніздо кулеподібне з бічним входом, робиться парою птахів з трави і рослинних волокон, гніздова камера встелюється пухом і пір'ям. Гніздо розміщується в чагарникових або кактусових заростях, на висоті від 1,5 до 10 м над землею, переважно на висоті 4,5 м над землею, часто поблизу осного гнізда. Іноді птахи використовують покинуті гнізда плямистоволих трупіалів. В кладці 4-5 білих яєць, поцяткованих коричневими, пурпуровими або чорними плямами, іноді 3 або 6. Інкубаційний період триває приблизно 2 тижні, пташенята покидають гніздо через 2 тижні після вилуплення[5][6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Campylorhynchus capistratus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 15 грудня 2022
- ↑ Campylorhynchus capistratus у базі Avibase.
- ↑ Vázquez-Miranda, H.; Navarro-Sigüenza, A.G.; Omland, K.E. (2009). Phylogeography of the Rufous-naped Wren (Campylorhynchus rufinucha): Speciation and hybridization in Mesoamerica. Auk. 126: 765—778. doi:10.1525/auk.2009.07048.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Dapple-throats, sugarbirds, fairy-bluebirds, kinglets, Elachura, hyliotas, wrens, gnatcatchers. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 15 грудня 2022.
- ↑ Joyce, Frank J. (1993). Nesting success of rufous-naped wrens (Campylorhynchus rufinucha) is greater near wasp nests. Behavioral Ecology and Sociobiology. Springer-Verlag. 32 (2): 71—77. doi:10.1007/BF00164038.
- ↑ Attenborough, David (1998). The demands of the egg. The Life of Birds. Епізод 8. На 30:51 хвилині. BBC.
Джерела[ред. | ред. код]
- Stiles, F. Gary; Skutch, Alexander F. (1989). A Guide to the Birds of Costa Rica. Comstock Publishing Associates. ISBN 0-8014-9600-4.
Посилання[ред. | ред. код]
- Sosa-López, J.R.; Mennill, D.J.; Navarro-Sigüenza, A.G. (2013). Geographic variation and the evolution of song in Mesoamerican rufous-naped wrens Campylorhynchus rufinucha. Journal of Avian Biology. 43 (1): 1—12. doi:10.1111/j.1600-048X.2012.05651.x.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |