Ріо-Досі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ріо-Досі
порт. Rio Doce
Rio Doce.jpg

Річка Ріо-Досі
Mapa Bacia do Rio Doce.PNG
Мапа басейну річки Ріо-Досі
19°39′20″ пд. ш. 39°48′53″ зх. д. / 19.65580000002777794° пд. ш. 39.81480000002777331° зх. д. / -19.65580000002777794; -39.81480000002777331
Витік гори Сьєрра-да-Мантикейра
(штат Мінас-Жерайс)
• координати 21°05′35″ пд. ш. 43°38′17″ зх. д. / 21.09306° пд. ш. 43.63806° зх. д. / -21.09306; -43.63806
висота, м 356 м (Ріо-Досі)[1]
1220 м (Ріу-Піранга)
Гирло Атлантичний океан
с. Реґінця Ауґуста
(штат Еспіріту-Санту)
• координати 19°39′21″ пд. ш. 39°48′53″ зх. д. / 19.65583° пд. ш. 39.81472° зх. д. / -19.65583; -39.81472
висота, м 0 м
Похил, м/км 1,43 м/км
Басейн Атлантичний океан
Країни: Бразилія Бразилія
Прирічкові країни: Бразилія Бразилія:
  Мінас-Жерайс
  Еспіріту-Санту
Довжина 853 км
Площа басейну: 83 400 км²
Середньорічний стік 810 м³/c[2]
Притоки: Piracicaba River[d], Guandu River[d], Santo Antônio River[d], Pancas River[d], Q10360954?, Q10360979?, Rio Caratinga[d], Casca River[d], Q10361791?, Rio Laje[d], Manhuaçu River[d], Q10362240?, Q10362477?, Rio Santa Joana[d], Q10362525?, Suaçuí Grande River[d], Suaçuí Pequeno River[d], Q10362851? і Q22048544?
GeoNames, Global Geosites 3464623
CMNS: Ріо-Досі на Вікісховищі

Ріо-Досі (порт. Rio Doce, дослівно — «солодка річка») — річка Південної Америки, у східній частині Бразилії протікає територією штатів Мінас-Жерайс та Еспіріту-Санту. Впадає в Атлантичний океан та належить до його водного басейну.

Географія[ред. | ред. код]

Державний парк Ріо-Досі

Річка починає свій витік у передгір'ї гірського масиву Сьєрра-да-Мантикейра, після злиття річок Ріу-ду-Карму (ліва) та Ріу-Піранга (права) за 4 км на південний-захід від міста Ріо-Досі, та за 15 км на північ — північний-захід від міста Понті-Нова, у південно-східній частині штату Мінас-Жерайс, на висоті 356 м над рівнем моря (20°37′ пд. ш. 42°48′ зх. д. / 20.617° пд. ш. 42.800° зх. д. / -20.617; -42.800) і має довжину 580 км.[3][1] Від витоку річки Ріу-Піранга до гирла — довжина річки становить 853 км і починається вона на висоті 1220 м,[4] за іншими даними — 1255 м,[1] в горах Сьєрра-да-Мантикейра, за 13 км на схід — південний-схід від міста Ресакинья.

Ріо-Досі тече територією штату Мінас-Жерайс, в основному у північно-східному напрямку, поблизу міста Говернадор-Валадаріс виконує широкий, плавний поворот, і тече далі в південно-східному напрямку, перетинає кордон із штатом Еспіріту-Санту, та впадає в Атлантичний океан на околиці села Реґінця Ауґуста, за 38 км на південний схід від міста Линьяріс.

Площа водного басейну становить 83 400 км². Середній похил русла річки від витоку до гирла — 1,43 м/км, перепад висот 1220 м.

Гідрологія[ред. | ред. код]

Спостереження за водним режимом Ріо-Досі проводилось протягом 4-х років (19381941) на станції у місті Колатіна, розташованого за 120 км від гирла, впадіння річки в океан.[2] Середньорічна витрата води яка спостерігалася тут за цей період — 810 м³/с, для водного басейну 77 400 км², що становить близько 93% від загальної площі басейну річки. За період спостереження встановлено, що повінь у листопаді — квітні, максимальна — у січні — березні. Живлення річки — переважно дощове. Мінімальний середньомісячний стік за весь період спостереження становив 424 м³/с (у вересні), максимальний середньомісячний стік за весь період спостереження становив — 1 416 м³/с (у січні). Величина прямого стоку в цілому по басейну досягає — 330 міліметра на рік. За весь період спостереження, абсолютний мінімальний місячний стік (абсолютний мінімум) становив 312 м³/с (у вересні 1940 року), абсолютний максимальний місячний стік (абсолютний максимум) становив 1 770 м³/с (у січні 1939 року).

Показники середньомісячної витрати води річки: Ріо-Досі
за 4 роки спостереження 1938-1941 на станції: у м. Колатіна (за 120 км від гирла), м³/с:

Притоки[ред. | ред. код]

Найбільші притоки річки Ріо-Досі (від витоку до гирла): Ріу-Xопото (права), Ріу-Піранга (273 км, права складова), Ріу-ду-Карму (83 км, ліва складова), Ріу-Каска (162 км, права), Ріу-Матіпу (права), Ріу-Пірасікаба (240 км, ліва), Санто-Антоніо (287 км, ліва), Ріу-Корренте (ліва), Ріу-Ітамбакур (ліва), Ріу-Каратінґа (222 км, права), Ріу-Маньюасу (333 км, права), Ріу-Ґуанду (150 км, права), Сан-Жозе (154 км, ліва).

Населенні пункти[ред. | ред. код]

Найбільші населенні пункти на берегах річки (від витоку до гирла): Піранга, Порту-Фірмі, Гуарасіаба, Понті-Нова, Ріо-Досі, Іпатінга, Іпаба, Накі, Говернадор-Валадаріс, Туміритінга, Галілея, Консельєйру-Пена, Респлендор, Айморес, Колатіна, Линьяріс, Реґінця Ауґуста.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Calculated with GeoLocator (англ.)
  2. а б ЮНЕСКО — Ріо-Досі — станція Колатіна Архівовано 3 March 2016[Дата не збігається] у Wayback Machine. (англ.)
  3. Річка Ріо-Досі в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». (англ.)
  4. Carta do Brasil SF-23-X-C-III-2 Senhora dos Remédios (JPG). Instituto Brasileiro de Geografia e Estatística (IBGE). Процитовано 2015-03-11. 

Посилання[ред. | ред. код]