Салонна музика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Салонна музика — твори композиторів-епігонів класичного й романтичного напрямків, розраховані на успіх (зазвичай поверховий) у слухачів аристократичних салонів XIX століття.

Характерні риси салонної музики[ред. | ред. код]

Лірична програмність, властива салонній музиці, звернена до «загальних місць» поезії сентиментально-романтичного напрямку.

В цілому салонна музика відрізняється нетворчим ставленням до професійної традиції, несправжністю художньої виразності, коли, за словами Р. Шумана, «все тільки штучно підігріто, тільки кокетливо, тільки вивчено».

Відомі автори[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Салонная музыка / Риман Г // Музыкальный словарь [Пер. с нем. Б.П. Юргенсона, доп. рус. отд-нием]. — М. : ДиректМедиа Паблишинг, 2008. — 10 лютого. Архівовано з джерела 3 липня 2015.