Салют-3
| Салют-3 | |
|---|---|
 | |
| COSPAR ID | 1974-046A |
| екіпаж | 3 |
| дата запуску |
25 червня 1974 04:15:00 UTC |
| космодром | Байконур, стартовий майданчик 81/23 |
| схід з орбіти | 24 січня 1975 |
| статус | Зійшла з орбіти |
| маса | 18 900 кг (при запуску) |
| довжина | 14,55 м |
| діаметр | 4,15 м (найбільший діаметр) |
| об’єм | 90 м³[2] |
| апогей | 270 км (початково) |
| перигей | 219 км (початково) |
| нахил орбіти | 51,6 градусів |
| орбітальний період | 89,1 хвилини |
| діб на орбіті | 213 |
| діб з екіпажем | 15 |
| обертів | 3442 |
| пройдена відстань | ~139 631 918 км |
Салю́т-3 (також називалась ОПС-2 або № 102) — радянська орбітальна станція. Друга військова орбітальна станція Алмаз. Пробула на орбіті 213 діб, з них 15 діб з екіпажем.
За офіційними радянськими даними, семимісячний політ станції Салют-3 перевищив більш ніж удвічі первісно заплановану тривалість польоту. В радянських публікаціях також повідомлялось, що Салют-3 була першою космічною станцією з підтримкою постійної орієнтації відносно поверхні Землі. Для цього було здійснено щонайменше 500000 включень двигунів орієнтації. Цей факт також натякнув західним спостерігачам, що Салют-3, можливо, здійснює розвідувальні завдання.
Багато років потому з'ясувалося, що незадовго до сходу з орбіти за командою наземного центру управління (ЦУПу) здійснено постріли з «самооборонної» гармати на борту станції. За словами Ігоря Афанасьєва, експерта з історії космічної техніки, постріли здійснювались в напрямку, протилежному вектору швидкості станції, щоб зменшити «орбітальне життя» снарядів гармати. Загалом під час польоту станції здійснено три стрільби.
Політ[ред. | ред. код]
25 червня 1974 року виведена ракетою-носієм Протон на орбіту з апогеєм 253 і перигеєм 213 з нахилом 51,6°.
Перший екіпаж[ред. | ред. код]
4 липня з орбітальною станцією Салют-3 (Алмаз-2) зістикувався космічний корабель Союз-14 і доставив перший екіпаж у складі: командир полковник Павло Попович і бортінженер підполковник Юрій Артюхін.
На борту станції в рамках військової програми космонавти спостерігали ракетні бази; проводили деякі медичні і біологічні експерименти, зокрема щодня протягом двох годин здійснювали вправи для боротьби з негативним впливом невагомості.
19 липня о 9:03 UTC космічний корабель Союз-14 відстикувався від станції Салют-3 (Алмаз-2). За 15 діб космонавти виконали всю програму.
Другий екіпаж[ред. | ред. код]
27 серпня екіпаж космічного корабля Союз-15 спробував тричі зістикуватись з орбітальною станцією, але не зміг через збій в роботі системи зближення «Ігла» і був змушений повертатись на Землю у зв'язку з закінченням заряду акумуляторних батарей.
Безпілотний режим[ред. | ред. код]
Через проблеми зі стикуванням корабля Союз-15 більше польотів на станцію не планували.
23 вересня зі станції відстрелено спеціальну капсулу, щоб доставити на Землю фотоплівки й інші матеріали.
26 грудня виведено на орбіту станцію Салют-4 (ДОС-4).
За командою ЦУПу станція Салют-3 зійшла з орбіти 25 січня 1975 року над Тихим океаном.
Посилання[ред. | ред. код]
- ОПС-2 (Салют-3) (англ.) [Архівовано 14 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- NSSDC Master Catalog (Каталог НАСА) (англ.)
- Encyclopedia Astronautica (Енциклопедія космонавтики) (англ.) [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
| ||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
