Самотній чоловік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Самотній чоловік M:
A Single Man
A Single Man.jpg
Жанр драма
Режисер Том Форд
Продюсер Том Форд
Ендрю Міано
Роберт Салерно
Кріс Вейтц
Сценарист Том Форд
Девід Сірс
Крістофер Ішервуд
На основі A Single Man[d]
У головних
ролях
Колін Ферт
Мур Джуліанн
Метью Ґуд
Ніколас Голт
Оператор Едуард Ґрау
Композитор Абель Корженевскі
Монтаж Джоан Собель
Кінокомпанія

Artina Films
Depth of Field

Fade to Black
Дистриб'ютор The Weinstein Company
Тривалість 99 хв.
Мова англійська
Країна Flag of the United States.svg США
Рік 2009
Дата виходу 11 грудня 2009
Кошторис 7 млн. $[1]
Касові збори 23,313,886 млн. $[2]
IMDb ID 1315981
asingleman-movie.com

«Самотній чоловік» (англ. A Single Man) — американський драматичний фільм, сценарій якого є адаптацією однойменного роману Крістофера Ішервуда. Режисером фільму виступив дизайнер одягу Том Форд, причому він став першим режисером, який сам профінансував створення фільму. Головну роль виконав актор Колін Ферт, його герой — Джордж Фальконер, британець, гей, професор англійської літератури в університеті, живе в Південній Каліфорнії у 1962 році. У фільмі зроблено акцент на відтворення деталей і образів шістдесятих років в одязі та архітектурі.

Прем'єра фільму відбулася 11 вересня 2009 року в рамках конкурсної програми 66-го Венеційського кінофестивалю.

Сюжет[ред.ред. код]

Події фільму розгортаються в Лос-Анджелесі 30 листопада 1962, через місяць після Карибської кризи. У фільмі показана історія Джоржа Фальконера, професора середніх років, який шукає сенс свого життя з моменту автокатастрофи, в якій загинув його партнер Джим, і яка сталася 8 місяців тому, до подій, описаних у фільмі. Сім'я Джима відхилила прохання Джорджа бути присутнім на його похороні. Фальконер продовжив своє існування на землі, багато думаючи і присвячуючи час філософії буття. У деякі моменти його не покидає непереборне бажання покинути цей світ і возз'єднатися з коханим чоловіком, але це йому не вдається через ряд причин. У процесі занурення в себе професору трапляються цікаві особистості, які допомагають йому знайти відповіді на багато питань. Молодий жиголо, який попався Джорджеві біля крамниці, пропонує втіхи за гроші, однак Джордж не погоджується. У цей же період Джордж приймає ненав'язливі залицяння молодого студента Кенні, який активно шукає причини для зустрічі. У кінцевому підсумку Джордж приходить до висновку, що життя не закінчилося і є людина, заради якої варто жити. Цією людиною став Кенні. Однак, доля склалася інакше.

У головних ролях[ред.ред. код]

Нагороди[ред.ред. код]

Фільм був номінований на премію «Золотий лев» на 66-му Венеційському кінофестивалі і Колін Ферт отримав Кубок Волпі (Coppa Volpi) за найкращу чоловічу роль. Колін Ферт також був номінантом на премію «Оскар» за найкращу чоловічу роль на 82-й церемоній вручення премії «Оскар» і лауреатом на 63-й церемонії вручення нагород премії «BAFTA»[3]. Також фільм був номінований на здобуття премії «BAFTA» за найкращий дизайн костюмів.

Рік Премія Категорія Номінант Результат
2009 «Венеційський кінофестиваль» Найкращий фільм «Самотній чоловік» Номінація
Кубок Вольпі за найкращу чоловічу роль Колін Ферт Перемога
2010 «Золотий глобус» Найкраща чоловіча роль (драма) Колін Ферт Номінація
Найкраща жіноча роль другого плану Джуліанна Мур Номінація
Найкраща музика до фільму Абель Корженьовскі Номінація
«BAFTA»[4] Найкращий дизайн костюмів Еріанн Філліпс Номінація
Найкраще виконання головної чоловічої ролі Колін Ферт Перемога
«Оскар» Найкраща чоловіча роль Колін Ферт Номінація
«AFI Awards» Фільм року Ендрю Міано, Кріс Вейтц, Роберт Салерно та Том Форд Перемога

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Будинок, в якому живе головний герой, був побудований в 1949 році іменитим американським архітектором, чиї творіння й раніше неодноразово служили місцем дії голлівудських фільмів
  • Фільм був знятий за 21 день.
Знімальна група картини на 66-му Венеціанському кінофестивалі
  • Це перший фільм, який режисер Кріс Вейтц продюсував без свого брата, Пола Вейтца.
  • Том Форд розповів у інтерв'ю, що роль Кенні спочатку була віддана відомішому акторові (за чутками Джемі Беллу), але той без пояснень не прийшов на примірку за 5 днів до початку зйомок. Тоді Форд згадав про Ніколаса Голта, який справив на нього враження на прослуховуванні.
  • Невелику роль у «Самотньому чоловікові» зіграв відомий іспанський манекенник і протеже Тома Форда Джон Кортахарена, він виступив в образі молодого гомосексуала, що займається проституцією, з яким знайомиться герой Коліна Ферта.
  • Голос чоловіка, який дзвонить Джорджу на початку фільму, належить зірці серіалу «Божевільні» Джонові Гемму.
  • Роль Джорджа спочатку була запропонована Коліну Ферту, але через розбіжність графіків він відмовився. Через низку причин зйомки «Самотнього чоловіка» були порушені, і тоді вже Ферт зміг взяти участь у проекті.
  • В камео виступив художник-портретист Дон Бакарді, коханець автора роману, за яким знято фільм, Крістофера Ішервуд. Він зіграв співробітника англійського департаменту, в цій сцені на Бакарді червоні шкарпетки, які належали колись Ішервуд.
  • На одну з ролей прослуховувалась Вікторія Сільвстедт.
  • У романі Крістофера Ішервуда відомо тільки ім'я головного героя, Джордж. З оригінального сценарію фільму ми дізнаємося, що його повне ім'я, Джордж Карлайл Фальконер. Карлайл — друге ім'я Тома Форда, Фальконер — прізвище першого коханця Тома Форда, ілюстратора Яна Фальконер, а також назва марки сонцезахисних окулярів, що випускаються компанією Тома Форда.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Anne Thompson, "Sixteen Questions for A Single Man’s Tom Ford", indiewire, November 20, 2009
  2. A Single Man (2009). Box Office Mojo. Архів оригіналу за 2012-04-20. Процитовано 2010-06-21. 
  3. Film Awards Winners. The official winners and nominees of the Orange British Academy Film Awards in 2010. (англійською). British Academy of Film and Television Arts. Архів оригіналу за 2012-04-05. Процитовано 2010-04-08. 
  4. Film Awards Winners. The official winners and nominees of the Orange British Academy Film Awards in 2010. (en). British Academy of Film and Television Arts. Архів оригіналу за 2012-04-05. Процитовано 2010-04-08. 

Посилання[ред.ред. код]