Сан-Лоренцо (Верхня Корсика)
| Сан-Лоренцо San-Lorenzo | |
|---|---|
| Країна | |
| Регіон | Корсика |
| Департамент | Верхня Корсика |
| Округ | Корте |
| Кантон | Бустаніко |
| Код INSEE | 2B304 |
| Поштові індекси | 20244 |
| Координати | 42°23′06″ пн. ш. 9°17′28″ сх. д.H G O |
| Висота | 359 - 1 766 м.н.р.м. |
| Площа | 10,15 км² |
| Населення | 139 (2022[1]) |
| Густота | 13,79 ос./км² |
| Розміщення | |
| Влада | |
| Мер Мандат | Jérome Negroni 2020-2026 |
| Сан-Лоренцо на Вікісховищі | |
![]() | |
Сан-Лоренцо́ (фр. San-Lorenzo) — муніципалітет у Франції, у регіоні Корсика, департамент Верхня Корсика. Населення — 139 осіб (2022)[1].
Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 900 км на південний схід від Парижа, 70 км на північний схід від Аяччо, 38 км на південь від Бастії.
Місто назване на честь Святого Лаврентія.
Динаміка населення (INSEE ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[3]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 74 | 13 | 9 | 21 | 15 | 14 | 2 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 65 | 16 | 1 | 17 | 16 | 13 | 2 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2010 року серед 81 особи працездатного віку (15—64 років) 57 були активними, 24 — неактивними (показник активності 70,4%, у 1999 році було 62,3%). З 57 активних мешканців працювало 55 осіб (35 чоловіків та 20 жінок), безробітними було 2 (1 чоловік та 1 жінка). Серед 24 неактивних 2 особи були учнями чи студентами, 13 — пенсіонерами, 9 були неактивними з інших причин[4].
У 2010 році в муніципалітеті числилось 51 оподатковане домогосподарство, у яких проживали 106,0 особи, медіана доходів виносила 12 044,5 євро на одного особоспоживача[5]
| Аіді | Saliceto | Нокаріо | ||
| Аіді, Лано |
Пн | Кампана, П'є-д'Орецца | ||
| Зх Сан-Лоренцо Сх | ||||
| Пд | ||||
| Ероне | Камбія | П'є-д'Орецца |
- ↑ а б Зареєстроване населення 2022 (фр.). Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 19 грудня 2024.
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
- ↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
| Це незавершена стаття з географії Франції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
