Санта-Марія-Поджо
Санта-Марія-Поджо Santa-Maria-Poggio | |
---|---|
Країна | ![]() |
Регіон | Корсика |
Департамент | Верхня Корсика |
Округ | Корте |
Кантон | Камполоро-ді-Моріані |
Код INSEE | 2B311 |
Поштові індекси | 20221 |
Координати | 42°20′49″ пн. ш. 9°29′45″ сх. д.H G O |
Висота | 0 - 1 131 м.н.р.м. |
Площа | 10,28 км² |
Населення | 787 (01-2020[1]) |
Густота | 62,26 ос./км² |
Розміщення | |
Влада | |
Мер Мандат |
François Mela 2020-2026 |
Санта́-Марія́-Поджо́ (фр. Santa-Maria-Poggio) — муніципалітет у Франції, у регіоні Корсика, департамент Верхня Корсика. Населення — 640 осіб (2011)[2].
Муніципалітет розташований на відстані[3] близько 920 км на південний схід від Парижа, 80 км на північний схід від Аяччо, 40 км на південь від Бастії.
Демографія[ред. | ред. код]
Динаміка населення (INSEE ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[4]:
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 327 | 48 | 35 | 88 | 98 | 55 | 3 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 323 | 48 | 26 | 79 | 108 | 54 | 8 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Економіка[ред. | ред. код]
2010 року серед 416 осіб працездатного віку (15—64 років) 276 були активними, 140 — неактивними (показник активності 66,3%, у 1999 році було 58,9%). З 276 активних мешканців працювало 217 осіб (129 чоловіків та 88 жінок), безробітними було 59 (28 чоловіків та 31 жінка). Серед 140 неактивних 20 осіб було учнями чи студентами, 50 — пенсіонерами, 70 були неактивними з інших причин[5].
У 2010 році в муніципалітеті числилось 267 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 571,0 особи, медіана доходів виносила 15 172 євро на одного особоспоживача[6]
Посилання[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Зареєстроване населення 2020. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2022.
- ↑ Кількість населення у 2011 році. INSEE. Архів оригіналу за 4 січня 2016. Процитовано 28 вересня 2014.(фр.)
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.). INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.). INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
- ↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.). INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
|
![]() |
Це незавершена стаття з географії Франції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |