Сариаркіт
| Сариаркіт | |
|---|---|
.jpg) | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений, перейменований (Rn)[d][1] |
| IMA-номер | IMA1987 s.p. |
| Абревіатура | Syk-Y[2] |
| Хімічна формула | Ca(Y,Th)Al₅(SiO₄)₂(PO₄,SO₄)₂(OH)₇ * 6H₂O |
| Nickel-Strunz 10 | 8.DO.25[3] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Сариарка - Степи і озера Північного Казахстану[3] |
 Сариаркіт у Вікісховищі | |
Сариаркіт (рос. сариаркит, сарыаркит; англ. saryarkite; нім. Saryarkit m) — мінерал, водний фосфатсилікат алюмінію, кальцію, рідкісних земель. Від казахського «сари» — степ (О. Ф. Кроль та інш., 1964).
Загальний опис[ред. | ред. код]
- 1. За Є. Лазаренком: CaYAl5[(SiO4)2(PO4)2|(OH)6]∙H2O.
- 2. За К. Фреєм: (Ca, Y,Th)2Al4(SiO4,PO4)4(OH)6•9H2O.
- 3. За «Fleischer's Glossary» (2004): Ca(Y, Th)Al5(SiO4)2(PO4, SO4)2(OH)7•6(H2O).
Склад у % (з ефузивів Казахстану): Al2O3 — 28,72; Na2O — 0,79; K2O — 0,44; CaO — 6,02; TR2O3 + Y2O3 — 11,02; ThO2 — 7,78; SiO2 — 14,80; P2O5 — 11,88; SO3 — 2,88; H2O — 2,39; Fe2O3 — 1,40. Сингонія тетрагональна. Утворює тонко кристалічні аґреґати видовжених призмочок. Густина 3,07 — 3,15. Тв. — 3,5-4,0. Колір білий, напівпрозорий. Блиск матовий до жирного.
Розповсюдження[ред. | ред. код]
Зустрічається в пропілітизованих кислих ефузивних гірських породах та змінених ґранітоїдах, серед гідроториту та гідрооксидів заліза. Знайдений в Центр. Казахстані у зоні пропілітизованих та окварцованих ефузивів разом з гатонітом, гідрооксидами заліза, баритом, молібденітом, піритом, рокбриджитом.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Сариаркіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Сариаркіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
