Свен-Уве Свенссон
 | ||||||||||
.jpg) | ||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 9 червня 1922 | |||||||||
| Q10602615?, Швеція[1] | ||||||||||
| Смерть | 21 грудня 1986 (64 роки) | |||||||||
лен Сконе,  Швеція
| ||||||||||
| Поховання | Ängelholm Cemeteryd[2] | |||||||||
| Прізвисько | SOS[3] | |||||||||
| Громадянство | Швеція
| |||||||||
| Позиція | півзахисник | |||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||
| 1942–1944 | Дротт
| |||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||
| ||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||
| ||||||||||
| Звання, нагороди | ||||||||||
| Нагороди | ||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||
Свен-Уве Свенссон (швед. Sven-Ove Svensson; 9 червня 1922 — 21 грудня 1986) — шведський футболіст, правий захисник і півзахисник, двічі срібний призер чемпіонату Швеції у складі «Гельсингборга», гравець національної збірної Швеції, володар шведського спортивного звання «Stor Grabb» (дослівно — «великий хлопчик») 1956.[5][6]
Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]
Свенссон дебютував в Аллсвенскані 1944 року у складі «Гельсінгборга». Свен-Уве зіграв загалом 546 матчів у команді у всіх турнірах[6]. У 1951 році у віці 29 років дебютував у складі національної збірної Швеції та з 1953 по 1956 зіграв у 30 з 33 матчів Швеції за цей період[5] [6][7]. Свенссон отримав шведський Золотий м'яч у 1954 році. Швидкість та техніку Свенссон поєднував з ігровим інтелектом та тактичною грамотністю. У 1956 році отримав травму та завершив кар'єру футболіста.
Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]
Після закінчення ігрової кар'єри Свен-Уве Свенссон продовжив роботу в тренерському штабі та адміністрації «Гельсінгборга» та «Енгельгольма»[6].
Інше[ред. | ред. код]
Після закінчення футбольної діяльності він став начальником пожежної охорони Кумли[5].
Помер 21 грудня 1986 року. Похований у меморіальному гаю на цвинтарі Енгельхольм[8].
Свен-Уве Свенссон послужив прообразом Багарна Олссона, персонажа книг Макса Лундгрена про вигаданий футбольний клуб «Ешойден»[5][6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ eu-football.info
- ↑ Svenskagravar
- ↑ 1954: Sven-Ove Svensson, Helsingborg — Aftonbladet.
- ↑ Transfermarkt.de — 2000.
- ↑ а б в г 1954: Sven-Ove Svensson, Helsingborg. Gudbollen. Aftonbladet. Архів оригіналу за 18 липня 2011. Процитовано 21 березня 2011.
- ↑ а б в г д "Svarta blixten" skrev historia. Helsingborgs Dagblad/hd.se. Архів оригіналу за 12 липня 2012. Процитовано 21 березня 2011.
- ↑ Stora Grabbar. Svenska Fotbollförbundet. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 21.03.2011.
- ↑ SvenskaGravar. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 23 жовтня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
- Свен-Уве Свенссон на сайті National-Football-Teams.com (англ.)