Гуннар Грен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Гуннар Грен
Гуннар Грен
Особисті дані
Повне ім'я Гуннар Грен
(швед. Gunnar Gren)
Народження 31 жовтня 1920(1920-10-31)
  Ґетеборг, Швеція
Смерть 1 листопада 1991(1991-11-01) (71 рік)
  Ґетеборг, Швеція
Поховання Västra kyrkogården, Göteborgd[1][2]
Прізвисько Il Professore («професор», в Італії)
Громадянство Flag of Sweden.svg Швеція
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1937–1941 Швеція Горда 54 (16)
1941–1949 Швеція Ґетеборг 168 (79)
1949–1953 Італія Мілан 133 (38)
1953–1955 Італія Фіорентина 55 (5)
1955–1956 Італія Дженоа 29 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1940–1958 Швеція Швеція 57 (32)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Спортивні медалі
Футбол
Представник Швеція Швеція
Олімпійські ігри
Золото Лондон 1948 Футбол
Чемпіонат світу
Срібло Швеція 1958

Гуннар Грен (швед. Gunnar Gren; 31 жовтня 1920, Ґетеборг, Швеція — 1 листопада 1991) — шведський футболіст, нападник, найбільш відомий своїми виступами за італійський клуб «Мілан» в 1950-х роках.

Біографія[ред. | ред. код]

Гуннар Грен почав грати в футбол в невеликому клубі «Горда» в його рідному Ґетеборгу. Ще будучи гравцем цього клубу, який ніколи не досягав значних успіхів, Грен був вперше викликаний до збірної Швеції. У складі збірної він вперше вийшов на поле 29 серпня 1940 року в матчі проти Фінляндії, в якому Швеція перемогла з рахунком 3:2.

В 1941 році він перейшов до значно іменитішого клубу «Ґетеборг», і вже в наступному році здобув у складі клубу титул чемпіона Швеції. В 1946 році він став першим лауреатом шведського Золотого м'яча — нагороди, яка з тих пір щорічно присуджується найкращому шведському футболісту року.

Його першим значним успіхом на міжнародному рівні стала літня Олімпіада 1948 року, де збірна Швеції здобула золоті медалі. Грен забив два м'яча у фінальному матчі проти Югославії, який завершився з рахунком 3:1.

В 1949 році Грен разом з колегами по збірній Швеції Гуннаром Нордалем і Нільсом Лідхольмом підписав контракт з італійським «Міланом», почавши кар'єру професійного футболіста (в Швеції в той час усі футбольні клуби були аматорськими). Шведські нападники склали у «Мілані» потужне атакуюче тріо «Гре-Но-Лі», яке швидко здобуло популярність серед італійських вболівальників своєю винятковою продуктивністю; італійські вболівальники прозвали Грена Il Professore (іт. «професор»). В 1953 році Грен перейшов до «Фіорентини», за яку відіграв два сезони. В 1955 році він перейшов до клубу «Дженоа», відіграв за нього один сезон, і в 1956 році повернувся до Швеції. Тут він став граючим тренером в ґетеборзьких клубах: спочатку в «Ергрюте» і (з 1959 року) «ГАІС».

Статуя Гуннара Грена біля ґетеборзького стадіону «Гамла Уллеві»

Гуннар Грен не брав участі в чемпіонаті світу 1950 року в Бразилії, позаяк футбольні правила того часу дозволяли грати за збірну лише аматорам, а Грен, підписавши контракт з «Міланом», став професіоналом. Тому до першості світу Грен вперше потрапив лише в 1958 році, на чемпіонаті, який проходив в його рідній Швеції, коли йому було вже 37 років. На цьому чемпіонаті збірна Швеції посіла друге місце; Грен забив гол в півфінальному матчі проти Західної Німеччини, зробивши рахунок 2:1; в другому таймі був видалений з поля воротар німців Еріх Юсковяк, якого замінив літній запасний воротар Фріц Вальтер, після чого фінальну крапку в матчі поставив Курт Хамрін, майбутній гравець «Мілана», довівши рахунок до 3:1. У фіналі чемпіонату збірна Швеції поступилася з рахунком 2:5 збірній Бразилії, в складі якої грав Пеле.

Востаннє Гуннар Грен грав за збірну 26 жовтня 1958 року, за 5 днів до свого 38-річчя, в матчі проти Данії, якій закінчився внічию 4:4. Всього він відіграв за збірну 57 матчів (в 39 з яких Швеція перемогла) і забив 32 м'ячі.

Невдовзі після цього він завершив кар'єру гравця і зосередився на тренерській роботі в клубі ҐАІС. Втім, в 1964 році, коли клубу загрожував виліт до нижчої ліги, він сам вийшов на поле у вирішальному матчі, таким чином у віці 44 років ставши найстарішим гравцем шведської вищої ліги Аллсвенскан. На жаль, втручання майстра не врятувало команду, і клуб покинув вищу лігу. Пізніше він тренував клуб другого шведського дивізіону «Оддевольд». Тренерську кар'єру завершив в 1976 році.

Гуннар Грен помер через день після свого 71-го дня народження, 1 листопада 1991 року. Похований на Західному кладовищі Ґетеборга.

Біля стадіону «Гамла Уллеві» в Ґетеборгу була встановлена бронзова статуя Гуннара Грена. Восени 2006 року статуя була демонтована і зараз очікує завершення будівництва на цьому місці нового стадіону. Питання про його назву ще остаточно не вирішено, але цілком імовірно, що новий стадіон буде названо на честь Гуннара Грена.

Досягнення і нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]