Ерік Нільссон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Ерік Нільссон
Ерік Нільссон
Ерік Нільссон
Особисті дані
Народження 6 серпня 1916(1916-08-06)
  Мальме, Швеція
Смерть 9 вересня 1995(1995-09-09) (79 років)
  Веллінґе, Мальмегус, Швеція
Зріст 186 см
Громадянство  Швеція
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
–1933 Швеція «Лімгамн»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1934–1953 Швеція «Мальме» 326 (2)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
1938–1952 Швеція Швеція 57 (0)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 14 лютого 2013.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 14 лютого 2013.

Е́рік Ні́льссон (швед. Erik Nilsson, нар. 6 серпня 1916, Мальме — пом. 9 вересня 1995) — шведський футболіст, що грав на позиції захисника за «Мальме» та збірну Швеції, у складі якої 1948 року став олімпійським чемпіоном. Найкращий шведський футболіст 1950 року.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 6 серпня 1916 року в місті Мальме. Вихованець футбольної школи клубу «Лімгамн».

У дорослому футболі дебютував 1934 року виступами за команду клубу «Мальме», кольори якої і захищав протягом усієї своєї кар'єри гравця, що тривала цілих двадцять років. Протягом цих років команда з Мальме по п'ять разів виходила переможцем у чемпіонатах Швеції та розіграшах Кубка країни. Нільссон отримував пропозицію перейти до італійського «Мілана», втім вирішив лишитися на батьківщині.

Помер 9 вересня 1995 року на 80-му році життя.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1938 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Швеції. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 15 років, провів у формі головної команди країни 57 матчів.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1938 року у Франції, футбольного турніру на Олімпійських іграх 1948 року у Лондоні, по результатах якого став олімпійським чемпіоном, чемпіонату світу 1950 року у Бразилії, на якому команда здобула бронзові нагороди, а також футбольного турніру на Олімпійських іграх 1952 року у Гельсінкі.

Разом із швейцарцем Альфредом Біккелем є одним із двох футболістів, що грали на чемпіонатах світу як до, так і після Другої світової війни.

Титули та досягнення[ред. | ред. код]

1950

Джерела[ред. | ред. код]