Святиця (Польща)
| село
|
Святиця[2][3] (або Свінтиця[2], Сьвенциця, пол. Święcica) — село в Польща, у гміні Вербиця Холмського повіту Люблінського воєводства. Населення — 214 осіб (2011)[1].
Історія[ред. | ред. код]
1517 року вперше згадується православна церква в селі[2].
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі здебільшого проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[4].
У 1921 році село входило до складу гміни Вільхівці Холмського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки[5].
У міжвоєнні 1918—1939 роки польська адміністрація в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші знищила місцеву православну церкву[2].
У 1975—1998 роках село належало до Холмського воєводства.
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису населення Польщі 1921 року в селі налічувалося 92 будинки та 530 мешканців, з них[5]:
- 258 чоловіків та 272 жінки;
- 285 православних, 222 римо-католики, 23 юдеї;
- 176 українців, 331 поляк, 23 євреї.
У 1943 році в селі проживало 439 українців і 515 поляків[3].
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 99 | 26 | 60 | 13 |
| Жінки | 115 | 17 | 57 | 41 |
| Разом | 214 | 43 | 117 | 54 |
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Сявавко Євгенія Іванівна — українська науковиця, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Інституту народознавства НАН України.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ а б в г Холмщина і Підляшшя, 1997, с. 383.
- ↑ а б Bogdan Huk. Święcica. apokryfruski.org (пол.). Apokryf Ruski. Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 14 листопада 2023.
- ↑ Чубинський, 1872, с. 365.
- ↑ а б Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. — T. 4: Województwo Lubelskie / opracowany na podstawie wyników Pierwszego Powszechnego Spisu Ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej. — Warszawa, 1924. — 184 s. — S. 12. (пол.)
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела[ред. | ред. код]
- Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ; изд. под наблюдением П. А. Гильтебрандта. — С.-Петербургъ : Тип. К. В. Трубникова, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 365. (рос. дореф.)
- Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя: історико-етнографічне дослідження: монографія / В. Борисенко, Г. Вишневська, Ю. Гаврилюк та ін.; НАН України, Інститут національних відносин і політології, Київського національного університету імені Тараса Шевченка. — Київ : Родовід, 1997. — С. 134—151. — ISBN 966-95114-0-2.
Посилання[ред. | ред. код]
- Bogdan Huk. Święcica. apokryfruski.org (пол.). Apokryf Ruski. Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 14 листопада 2023.
|
| |||||||||||
_COA.svg)
